АНОНС: У Києві стартує масштабний дводенний історичний форум

Форум «Історик і Кліо в академічному, публічному та медійному просторах до 100-річчя з дня народження О. Пріцака, І. Лисяка-Рудницького та 120-річчя з дня народження О. Оглобина» проводиться з нагоди ювілеїв визначних українських вчених-істориків.

Про це повідомляє Український інстутут національної пам'яті.

 

Форум покликаний актуалізувати спадщину українських істориків, а також сприяти приверненню уваги держави і суспільства до здобутків української історичної науки та піднесенню її ролі та авторитету.

Під час Форуму обговорюватимуться різні питання непростого українського минулого, а також їх репрезентації сучасними істориками та політиками. Спеціальні дискусії заходу присвячені різним підходам у вивченні історії Русі, козацтва, Українській революції 1917 – 1921 років, імперського та радянського минулого, а також пам’яті про світові війни тощо.

Поміж іншим учасники Форуму звернуть увагу й на співіснування академічної й популярної історії, та можливість участі історика в сучасних політичних процесах й інформаційних війнах.

Серед учасників Форуму – провідні українські вчені-історики з різних міст України та з-за кордону, а також журналісти та громадські діячі. За два дні роботи буде виголошено понад 40 доповідей на 11 панельних дискусіях. Усі зацікавлені зможуть відвідати тематичну лекцію, а також взяти участь у майстер-класі «Як писати при минуле популярно».

Захід організовує Український інститут національної пам'яті разом із Інститутом історії України, Інститутом української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського, Інститутом українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України, історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, проектом «Лікбез: історичний фронт» та Національним заповідником «Софія Київська»

Час: Засідання Форуму проходитимуть 5–6 червня 2019 року в Національному заповіднику «Софія Київська».

Місце: вхід через В’їздну браму (вул. Володимирська, 24) за попередньою реєстрацією.

Журналістам потрібно пред’явити посвідчення на вході.

Програма Форуму за посиланням.

Довідково:

Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році» від 18 грудня 2018 року № 2654-VIII до переліку пам'ятних дат на 2019 рік включено:

7 квітня – 100 років з дня народження Омеляна Пріцака (1919-2006), історика, сходознавця, філолога, джерелознавця, професора Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновника й першого директора Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту сходознавства НАН України. О. Пріцак ? автор понад 1000 наукових праць з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України.

27 жовтня ? 100 років з дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984), історика, політолога, публіциста, члена НТШ та УВАН, одного із засновників Канадського інституту українських студій при Альбертському університеті, автора близько 200 наукових праць з новітньої історії України, формування модерної української нації та української політичної думки.

6 грудня ? 120 років з дня народження Олександра Оглоблина (1899-1992), історика, архівіста, професора, засновника і голова Українського історичного товариства і президент Української Вільної академії наук у США, автора близько 700 публікацій, у т. ч. 30 книг, дослідницький доробок якого охоплює ключові періоди української історії.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.