АНОНС: У Києві стартує масштабний дводенний історичний форум

Форум «Історик і Кліо в академічному, публічному та медійному просторах до 100-річчя з дня народження О. Пріцака, І. Лисяка-Рудницького та 120-річчя з дня народження О. Оглобина» проводиться з нагоди ювілеїв визначних українських вчених-істориків.

Про це повідомляє Український інстутут національної пам'яті.

 

Форум покликаний актуалізувати спадщину українських істориків, а також сприяти приверненню уваги держави і суспільства до здобутків української історичної науки та піднесенню її ролі та авторитету.

Під час Форуму обговорюватимуться різні питання непростого українського минулого, а також їх репрезентації сучасними істориками та політиками. Спеціальні дискусії заходу присвячені різним підходам у вивченні історії Русі, козацтва, Українській революції 1917 – 1921 років, імперського та радянського минулого, а також пам’яті про світові війни тощо.

Поміж іншим учасники Форуму звернуть увагу й на співіснування академічної й популярної історії, та можливість участі історика в сучасних політичних процесах й інформаційних війнах.

Серед учасників Форуму – провідні українські вчені-історики з різних міст України та з-за кордону, а також журналісти та громадські діячі. За два дні роботи буде виголошено понад 40 доповідей на 11 панельних дискусіях. Усі зацікавлені зможуть відвідати тематичну лекцію, а також взяти участь у майстер-класі «Як писати при минуле популярно».

Захід організовує Український інститут національної пам'яті разом із Інститутом історії України, Інститутом української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського, Інститутом українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України, історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, проектом «Лікбез: історичний фронт» та Національним заповідником «Софія Київська»

Час: Засідання Форуму проходитимуть 5–6 червня 2019 року в Національному заповіднику «Софія Київська».

Місце: вхід через В’їздну браму (вул. Володимирська, 24) за попередньою реєстрацією.

Журналістам потрібно пред’явити посвідчення на вході.

Програма Форуму за посиланням.

Довідково:

Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році» від 18 грудня 2018 року № 2654-VIII до переліку пам'ятних дат на 2019 рік включено:

7 квітня – 100 років з дня народження Омеляна Пріцака (1919-2006), історика, сходознавця, філолога, джерелознавця, професора Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновника й першого директора Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту сходознавства НАН України. О. Пріцак ? автор понад 1000 наукових праць з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України.

27 жовтня ? 100 років з дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984), історика, політолога, публіциста, члена НТШ та УВАН, одного із засновників Канадського інституту українських студій при Альбертському університеті, автора близько 200 наукових праць з новітньої історії України, формування модерної української нації та української політичної думки.

6 грудня ? 120 років з дня народження Олександра Оглоблина (1899-1992), історика, архівіста, професора, засновника і голова Українського історичного товариства і президент Української Вільної академії наук у США, автора близько 700 публікацій, у т. ч. 30 книг, дослідницький доробок якого охоплює ключові періоди української історії.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.