Музей Української революції 1917-1921 рр. закрито

Експонати Музею Української революції 1917-1921 рр. опинились без охорони та контролю. В будівлі відключено світло. Працівників не пускає охорона

Музей Української революції 1917-1921 рр., що розташований в одній із кімнат Київського міського будинку вчителя, може бути ліквідований.

Історичну будівлю, у якій впродовж 1917-1918 рр. розміщувалася Українська Центральна Рада, закрито на ремонт.

Однак, Музей Української революції 1917-1921 рр. продовжував працювати. Там проводились заходи. Приходили відвідувачі.

30 травня 2019 р. о 12 год. 45 хв. було знеструмлено експозиційну залу Музею. Зробив це технічний персонал Будинку вчителя без жодного попередження та пред’явлення будь-яких документів,

Експозиція Музею Української революції 1917-1921 рр.
Експозиція Музею Української революції 1917-1921 рр.

Експонати Музею, серед яких оригінали видруків Універсалів Української Центральної Ради, особисті речі та документи, пов’язані із життям М.Грушевського, Є. Чикаленка, С.Петлюри, Є. Коновальця, колекції мап України та одностроїв українських вояків доби УНР, Української держави та ЗУНР, унікальна фалеристика, рідкісні грошові банкноти часів визвольних змагань опинились під загрозою викрадення чи знищення.

Частина експонатів перенесена в фонди Національного музею історії України, але доля Музею української революції лишається невизначеною.

А вчора працівників музею не допустили на робочі місця. Директорові музею Олександру Кучеруку довелось викликати поліцію, щоби потрапити на робоче місце.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.