В уряді готують санкції проти установ, що ведуть незаконні розкопки в Криму

Міністерство окупованих територій та переміщених осіб ініціює введення санкцій до 28 наукових і музейних установ, які ведуть незаконні археологічні розкопки в окупованому Криму.

Про це повідомляє «Українська Правда» із посиланням на прес-службу міністерства.

Фото ілюстративне. Херсонес Таврійський
Фото ілюстративне. Херсонес Таврійський

За її даними, проект відповідного акту направлено на погодження до заінтересованих органів державної влади, після чого він буде спрямований на розгляд уряду.

У відомстві розповіли, що протягом останніх 5 років Росія активно проводить незаконні археологічні розкопки на півострові. До них залучена ціла низка провідних наукових і музейних установ РФ.

"Активну участь в археологічних розкопках беруть кримські наукові установи, що були незаконно зареєстровані, як російські юридичні особи", - йдеться в повідомленні.

МінТОТ зазначає, що велика кількість таких розкопок здійснюється в межах великих інфраструктурних проектів Росії, таких як будівництво керченського мосту або так званої "траси Таврида".

У відомстві кажуть, що підставою для таких дій є "відкриті листи" (дозволи), що незаконно видаються Міністерством культури РФ.

"За період 2014-2018 років Мінкультури РФ було ухвалено більше 90 наказів про видачу дозволів на проведення археологічних розкопок на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", - розповідають в українському міністерстві.

Там кажуть, що ідентифікували низку фізосіб, що отримали дозволи на проведення незаконних археологічних розкопок, і проти них ще у березні були застосовані санкції.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.