Вперше опубліковані оригінали таємних протоколів «Пакту Молотова-Ріббентропа». ФОТО

Російський фонд «Історична пам’ять» уперше опублікував радянські оригінали Договору про ненапад між СРСР та Німеччиною, що був укладений 23 серпня 1939 року, а також секретний додатковий протокол до нього.

Як пише UA.NEWS, документи віддруковані на друкарській машинці, під ними стоять підписи наркома закордонних справ СРСР В’ячеслава Молотова і міністра закордонних справ Німеччини Йоахіма фон Ріббентропа, повідомляється на сайті фонду «Історична пам’ять».

 
Більше фото церемонії підписання дивіться у публікації "Пакт Молотова-Ріббентропа: коли Вікіпедія помиляється"

У секретному додатковому протоколі до Договору про ненапад зазначається, що сторони домовилися «про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі», а також територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав і Польщі. Також встановлено межі сфер інтересів.

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (також відомий як пакт Молотова – Ріббентропа) – міжурядова угода, підписана 23 серпня 1939 року керівниками зовнішньополітичних відомств двох країн.

Сторони угоди зобов’язувалися утримуватися від нападу одне на одного і дотримуватися нейтралітету в разі, якщо одна з них ставала об’єктом військових дій третьої сторони.

 

Учасники пакту також відмовлялися від союзних відносин з іншими державами, які «прямо або побічно спрямовані проти іншої сторони».

До договору додавався секретний додатковий протокол про розмежування сфер інтересів у Східній Європі на випадок «територіально-політичної перебудови». Протокол передбачав віднесення Латвії, Естонії, Фінляндії, східних «областей, що входять до складу Польської держави», і Бессарабії до сфери інтересів СРСР. Натомість Литва і західна частина Польщі відносилися до сфери інтересів Німеччини.

 

Угода призвела до окупації Польщі нацистською Німеччиною та радянською армією 1 вересня 1939 року і призвела до подальшого розділу країни. Ця дата вважається офіційним початком Другої світової війни.

У 1940 році до складу СРСР увійшли країни Прибалтики, Бессарабія і Північна Буковина, а також частина фінської території (внаслідок радянсько-фінської війни).

Угода втратила чинність після нападу нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.