Вперше опубліковані оригінали таємних протоколів «Пакту Молотова-Ріббентропа». ФОТО

Російський фонд «Історична пам’ять» уперше опублікував радянські оригінали Договору про ненапад між СРСР та Німеччиною, що був укладений 23 серпня 1939 року, а також секретний додатковий протокол до нього.

Як пише UA.NEWS, документи віддруковані на друкарській машинці, під ними стоять підписи наркома закордонних справ СРСР В’ячеслава Молотова і міністра закордонних справ Німеччини Йоахіма фон Ріббентропа, повідомляється на сайті фонду «Історична пам’ять».

 
Більше фото церемонії підписання дивіться у публікації "Пакт Молотова-Ріббентропа: коли Вікіпедія помиляється"

У секретному додатковому протоколі до Договору про ненапад зазначається, що сторони домовилися «про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі», а також територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав і Польщі. Також встановлено межі сфер інтересів.

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (також відомий як пакт Молотова – Ріббентропа) – міжурядова угода, підписана 23 серпня 1939 року керівниками зовнішньополітичних відомств двох країн.

Сторони угоди зобов’язувалися утримуватися від нападу одне на одного і дотримуватися нейтралітету в разі, якщо одна з них ставала об’єктом військових дій третьої сторони.

 

Учасники пакту також відмовлялися від союзних відносин з іншими державами, які «прямо або побічно спрямовані проти іншої сторони».

До договору додавався секретний додатковий протокол про розмежування сфер інтересів у Східній Європі на випадок «територіально-політичної перебудови». Протокол передбачав віднесення Латвії, Естонії, Фінляндії, східних «областей, що входять до складу Польської держави», і Бессарабії до сфери інтересів СРСР. Натомість Литва і західна частина Польщі відносилися до сфери інтересів Німеччини.

 

Угода призвела до окупації Польщі нацистською Німеччиною та радянською армією 1 вересня 1939 року і призвела до подальшого розділу країни. Ця дата вважається офіційним початком Другої світової війни.

У 1940 році до складу СРСР увійшли країни Прибалтики, Бессарабія і Північна Буковина, а також частина фінської території (внаслідок радянсько-фінської війни).

Угода втратила чинність після нападу нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.