Президент Зеленський надав звання Героя України трьом "водолазам"-ліквідаторам аварії на ЧАЕС

Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України з врученням ордена "Золота зірка" ліквідаторам аварії на ЧАЕС Олексію Ананенку, Валерію Беспалову та Борису Баранову (посмертно).

Про це повідомляє "Новое время".

Після вибуху на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року трьох інженерів-механіків відправили спустити воду з теплоносія четвертого енергоблоку, щоб уникнути ймовірності контакту розплавленої активної зони з тисячами тонн води, яка накопичилася у результаті гасіння пожежі.

 
Фото: lb.ua

Інженери успішно впоралися з поставленим завданням, отримавши невисоку дозу опромінення. Усі вони залишилися живі після виконаної роботи. Борис Баранов помер у квітні 2005 року.

Дана історія знову опинилася на слуху у світових медіа після того, як її відтворили в шалено популярному серіалі від НВО "Чорнобиль". 

Як повідомлялося, журналісти розшукали єдиного темношкірого ліквідатора Чорнобильської катастрофи.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.