Арехологи рвуться досліджувати Мамай-Гору, та Мінкульт зволікає з дозволами

Археологи готуються розпочати роботу на Мамай-Горі -унікальній пам'ятці світового значення, що руйнується Каховським водосховищем/ Однак, за словами дослідників, Міністерство культури України гальмує цей процес та ігнорує звернення науковців.

Про це повідомляє ІА "Гал-Інфо" з посиланням на сторінку Мамай-Гори у "Фейсбуці".

Експедиція на Мамай-Горі має розпочатися 2 липня. Цього року тут пройдуть практику студенти 1 курсу історичного факультету Запорізького національного університету.

Також будуть волонтерські заїзди, які відбуваються вперше за час існування експедиції. Тепер до досліджень можуть долучитись не лише студенти/випускники-історики, але й люди будь-яких професій та віку з різних куточків України чи світу. Цього року Маймай-Гора планує прийняти близько сотні людей, які готові своєю працею пришвидшувати дослідження унікальної пам‘ятки історії України, яка під загрозою повного зникнення.

Дослідження проведуть з допомогою професійної техніки, які будуть можливими завдяки річній краудфандинговій кампанії.

На сьогодні археологи вже зібрали 70 тисяч гривень та готові вкладати їх в дослідження.

Вперше за багато десятиліть, роботи на Мамай-Горі мають бути дофінансовані з обласного бюджету Запоріжжя. Для виділення 100 тисяч гривень вже оголошено тендер.

Археологи вже отримали два відкриті листи від Інституту археології НАН України. Терміни навчальної практики затверджені у всіх структурах ЗНУ.

ДОВІДКА:

Мамай-гора, унікальна для України археологічна пам’ятка, що руйнується Каховським водосховищем. На її території розташовані поховальні комплекси, які приховують історію 8 тисячоліть — від неоліту до пізнього середньовіччя. На 28% дослідженої території виявлено вже 689 стародавніх поховань різноманітних культур.

Мамай-гора руйнується Каховським водосховищем - вже втрачено близько 400 м берегової лінії. Рятувальна археологічна експедиція працює на Мамай-горі з 1988 року. Дослідження проводить археологічна лабораторія Запорізького національного університету.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.