Арехологи рвуться досліджувати Мамай-Гору, та Мінкульт зволікає з дозволами

Археологи готуються розпочати роботу на Мамай-Горі -унікальній пам'ятці світового значення, що руйнується Каховським водосховищем/ Однак, за словами дослідників, Міністерство культури України гальмує цей процес та ігнорує звернення науковців.

Про це повідомляє ІА "Гал-Інфо" з посиланням на сторінку Мамай-Гори у "Фейсбуці".

Експедиція на Мамай-Горі має розпочатися 2 липня. Цього року тут пройдуть практику студенти 1 курсу історичного факультету Запорізького національного університету.

Також будуть волонтерські заїзди, які відбуваються вперше за час існування експедиції. Тепер до досліджень можуть долучитись не лише студенти/випускники-історики, але й люди будь-яких професій та віку з різних куточків України чи світу. Цього року Маймай-Гора планує прийняти близько сотні людей, які готові своєю працею пришвидшувати дослідження унікальної пам‘ятки історії України, яка під загрозою повного зникнення.

Дослідження проведуть з допомогою професійної техніки, які будуть можливими завдяки річній краудфандинговій кампанії.

На сьогодні археологи вже зібрали 70 тисяч гривень та готові вкладати їх в дослідження.

Вперше за багато десятиліть, роботи на Мамай-Горі мають бути дофінансовані з обласного бюджету Запоріжжя. Для виділення 100 тисяч гривень вже оголошено тендер.

Археологи вже отримали два відкриті листи від Інституту археології НАН України. Терміни навчальної практики затверджені у всіх структурах ЗНУ.

ДОВІДКА:

Мамай-гора, унікальна для України археологічна пам’ятка, що руйнується Каховським водосховищем. На її території розташовані поховальні комплекси, які приховують історію 8 тисячоліть — від неоліту до пізнього середньовіччя. На 28% дослідженої території виявлено вже 689 стародавніх поховань різноманітних культур.

Мамай-гора руйнується Каховським водосховищем - вже втрачено близько 400 м берегової лінії. Рятувальна археологічна експедиція працює на Мамай-горі з 1988 року. Дослідження проводить археологічна лабораторія Запорізького національного університету.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.