Дитячий журнал із 90-річної історією оголосив про закриття

Один з найстаріших та найпопулярніших українських дитячих журналів «Барвінок» припиняє свою роботу. Про це команда видання повідомила у новому номері журналу.

Редакція, яку цитує «Читомо», зазначає, що однією з причин припинення роботи журналу стала втрата інтересу до друкованих видань серед дітей: 

«Діти масово занурюються у віртуальний світ, це не найкращий час для журналу з його апелюванням до смислів, реальності… Наш кораблик уже пришвартовується, ми сходимо на берег, де нас чекають рукописи ще не закінчених книг, підручників, волонтерська робота. Тож іще зустрінемося. Тому не прощаємося, а кажемо: «До побачення!».

 

Журнал «Барвінок» заснували в січні 1928 року у Харкові під назвою «Жовтеня». Після воєнної перерви його випуск відновили у квітні-травні 1945 року вже в Києві як «Барвінок». У 1950–1998 рокаж журнал також дублювався російськомовним випуском.

До 1990 року «Барвінок» був єдиним українським періодичним виданням для молодших школярів. Журнал приділяв велику увагу популяризації української літератури та став майданчиком дебютів для багатьох українських письменників.

Станом на 2008-й рік) редакція журналу випустила 916 номерів, які загальним накладом сягають 310 мільйонів примірників.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.