Дитячий журнал із 90-річної історією оголосив про закриття

Один з найстаріших та найпопулярніших українських дитячих журналів «Барвінок» припиняє свою роботу. Про це команда видання повідомила у новому номері журналу.

Редакція, яку цитує «Читомо», зазначає, що однією з причин припинення роботи журналу стала втрата інтересу до друкованих видань серед дітей: 

«Діти масово занурюються у віртуальний світ, це не найкращий час для журналу з його апелюванням до смислів, реальності… Наш кораблик уже пришвартовується, ми сходимо на берег, де нас чекають рукописи ще не закінчених книг, підручників, волонтерська робота. Тож іще зустрінемося. Тому не прощаємося, а кажемо: «До побачення!».

 

Журнал «Барвінок» заснували в січні 1928 року у Харкові під назвою «Жовтеня». Після воєнної перерви його випуск відновили у квітні-травні 1945 року вже в Києві як «Барвінок». У 1950–1998 рокаж журнал також дублювався російськомовним випуском.

До 1990 року «Барвінок» був єдиним українським періодичним виданням для молодших школярів. Журнал приділяв велику увагу популяризації української літератури та став майданчиком дебютів для багатьох українських письменників.

Станом на 2008-й рік) редакція журналу випустила 916 номерів, які загальним накладом сягають 310 мільйонів примірників.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.