Дитячий журнал із 90-річної історією оголосив про закриття

Один з найстаріших та найпопулярніших українських дитячих журналів «Барвінок» припиняє свою роботу. Про це команда видання повідомила у новому номері журналу.

Редакція, яку цитує «Читомо», зазначає, що однією з причин припинення роботи журналу стала втрата інтересу до друкованих видань серед дітей: 

«Діти масово занурюються у віртуальний світ, це не найкращий час для журналу з його апелюванням до смислів, реальності… Наш кораблик уже пришвартовується, ми сходимо на берег, де нас чекають рукописи ще не закінчених книг, підручників, волонтерська робота. Тож іще зустрінемося. Тому не прощаємося, а кажемо: «До побачення!».

 

Журнал «Барвінок» заснували в січні 1928 року у Харкові під назвою «Жовтеня». Після воєнної перерви його випуск відновили у квітні-травні 1945 року вже в Києві як «Барвінок». У 1950–1998 рокаж журнал також дублювався російськомовним випуском.

До 1990 року «Барвінок» був єдиним українським періодичним виданням для молодших школярів. Журнал приділяв велику увагу популяризації української літератури та став майданчиком дебютів для багатьох українських письменників.

Станом на 2008-й рік) редакція журналу випустила 916 номерів, які загальним накладом сягають 310 мільйонів примірників.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.