У Чернігові археологи знайшли фортифікації XVIII століття. ФОТО

Під час розкопок нижньої частини Валу в Чернігові археологи знайшли залишки фортифікаційної споруди - редану XVIII сторіччя і рову часів Київської Русі.

Археологічні дослідження проводяться в контексті робіт з капітального ремонту «нижнього» Валу, повідомляє місцеве видання «Високий вал» із посиланням на телеканал «Дитинець»

Раніше було демонтовано два старі фонтани. На місці котловану одного із фонтанів здійснюються археологічні дослідження, у яких беруть участь науковці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

 
Сергій Черняков,  «Чернігів стародавній»

«Якщо брати стародавню топографію, він (фонтан — ред.) розташований прямо в стародавньому рову Тобто це фортифікаційні споруди. Ви можете бачити залишки насипу валу давньоруського. І тут був рів. Але є тут ще цікава річ. стінка, яку ми там бачили, на початку-середині XVIII століття тут відбувалася реконструкція фортеці. Фортеця була перебудована за європейськими зразками і була змінена її конфігурація».

У розкопі зафіксували залишки давньоруського рову і насипу редану.

«Це така фортифікаційна споруда, яка виступала частково за межі основного Валу для найкращого огляду і прострілу. І у XVIII столітті Вал трохи висунули вперед, відповідно і рів. І тут ми зафіксували якраз конструкцію цього редану XVIII століття, де був окремий допоміжний насип і укріплення за допомогою викладенням дерном», - каже старший науковий співробітник Тетяна Новик.

 
СЕРГІЙ ЧЕРНЯКОВ,  «ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ»

Залишки дерну можна побачити у формі сходинок. Викладали його щільними пластами, аби стінки Валу не обсипалися. Такі конструкції у Чернігові досліджують вперше. Та й взагалі, за словами археологів, для  України це рідкість. Дослідники сподіваються, що найцікавіші знахідки попереду.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.