АНОНС: Прес-конференція «Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?»

25 червня в конференц-залі інформаційної агенції «Гал-Інфо» відбудеться прес-конференція «Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?».

На прес-конференції презентують концепцію облаштування Парку на території пам’ятки археології, а також проект «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці».

Учасники прес-конференції:

Василь Петрик - кандидат історичних наук, директор ПП «Белзький мур», архітектор проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород»;

Наталя Войцещук - керівниця проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці»;

Віра Гупало - доктор історичних наук, багаторічна дослідниця Звенигорода, наукова керівниця проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» та наукова консультантка проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці»;

Андрій Романишин - т. в. о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

У 2018 році в селі Звенигород, що за 25 км від Львова, стартував проект облаштування першого в Україні історико-культурного парку на території пам’ятки археології національного значення «Городище літописного міста Звенигород». Проект переміг у конкурсі ініціатив регіонального розвитку, і на його реалізацію у рамках секторальної бюджетної підтримки ЄС виділять орієнтовно 12 млн грн. Замовником проекту є департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Офіційне відкриття парку заплановане орієнтовано на 2020 рік.

У 2019 році проект «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» від ПП «Белзький мур» став одним з переможців у конкурсній програмі Українського культурного фонду «Створюємо інноваційний культурний продукт». Завдяки підтримці УКФ, а також за співфінансування Пустомитівської районної ради та Львівської ОДА буде створено, 3D-реконструкцію княжої столиці XI - першої половини XIII ст., бренд-бук, проморолик Парку та проведено кілька презентацій в Україні та за кордоном.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду спрямовується та координується Міністерством культури України. 

25 червня, вівторок, 11.00

Місце: конференц-зала інформаційної агенції «Гал-Інфо»  (м. Львів, пл. Міцкевича, 8)

Вхід вільний.

Контакти: +38 (097) 07 888 49, drevnij.zvenyhorod@gmail.com

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.