АНОНС: Прес-конференція «Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?»

25 червня в конференц-залі інформаційної агенції «Гал-Інфо» відбудеться прес-конференція «Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?».

На прес-конференції презентують концепцію облаштування Парку на території пам’ятки археології, а також проект «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці».

Учасники прес-конференції:

Василь Петрик - кандидат історичних наук, директор ПП «Белзький мур», архітектор проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород»;

Наталя Войцещук - керівниця проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці»;

Віра Гупало - доктор історичних наук, багаторічна дослідниця Звенигорода, наукова керівниця проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» та наукова консультантка проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці»;

Андрій Романишин - т. в. о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

У 2018 році в селі Звенигород, що за 25 км від Львова, стартував проект облаштування першого в Україні історико-культурного парку на території пам’ятки археології національного значення «Городище літописного міста Звенигород». Проект переміг у конкурсі ініціатив регіонального розвитку, і на його реалізацію у рамках секторальної бюджетної підтримки ЄС виділять орієнтовно 12 млн грн. Замовником проекту є департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Офіційне відкриття парку заплановане орієнтовано на 2020 рік.

У 2019 році проект «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» від ПП «Белзький мур» став одним з переможців у конкурсній програмі Українського культурного фонду «Створюємо інноваційний культурний продукт». Завдяки підтримці УКФ, а також за співфінансування Пустомитівської районної ради та Львівської ОДА буде створено, 3D-реконструкцію княжої столиці XI - першої половини XIII ст., бренд-бук, проморолик Парку та проведено кілька презентацій в Україні та за кордоном.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду спрямовується та координується Міністерством культури України. 

25 червня, вівторок, 11.00

Місце: конференц-зала інформаційної агенції «Гал-Інфо»  (м. Львів, пл. Міцкевича, 8)

Вхід вільний.

Контакти: +38 (097) 07 888 49, drevnij.zvenyhorod@gmail.com

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.