АНОНС: Прес-конференція «Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?»

25 червня в конференц-залі інформаційної агенції «Гал-Інфо» відбудеться прес-конференція «Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?».

На прес-конференції презентують концепцію облаштування Парку на території пам’ятки археології, а також проект «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці».

Учасники прес-конференції:

Василь Петрик - кандидат історичних наук, директор ПП «Белзький мур», архітектор проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород»;

Наталя Войцещук - керівниця проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці»;

Віра Гупало - доктор історичних наук, багаторічна дослідниця Звенигорода, наукова керівниця проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» та наукова консультантка проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці»;

Андрій Романишин - т. в. о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

У 2018 році в селі Звенигород, що за 25 км від Львова, стартував проект облаштування першого в Україні історико-культурного парку на території пам’ятки археології національного значення «Городище літописного міста Звенигород». Проект переміг у конкурсі ініціатив регіонального розвитку, і на його реалізацію у рамках секторальної бюджетної підтримки ЄС виділять орієнтовно 12 млн грн. Замовником проекту є департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Офіційне відкриття парку заплановане орієнтовано на 2020 рік.

У 2019 році проект «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» від ПП «Белзький мур» став одним з переможців у конкурсній програмі Українського культурного фонду «Створюємо інноваційний культурний продукт». Завдяки підтримці УКФ, а також за співфінансування Пустомитівської районної ради та Львівської ОДА буде створено, 3D-реконструкцію княжої столиці XI - першої половини XIII ст., бренд-бук, проморолик Парку та проведено кілька презентацій в Україні та за кордоном.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду спрямовується та координується Міністерством культури України. 

25 червня, вівторок, 11.00

Місце: конференц-зала інформаційної агенції «Гал-Інфо»  (м. Львів, пл. Міцкевича, 8)

Вхід вільний.

Контакти: +38 (097) 07 888 49, drevnij.zvenyhorod@gmail.com

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.