Спецпроект

У Бундестазі відреагували на петицію про визнання Голодомору геноцидом українців

Секретаріат петиційної комісії Бундестагу надіслав офіційну відповідь щодо петиції про визнання Німеччиною Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. За кілька місяців петиційна комісія голосуватиме щодо винесення питання визнання Німеччиною Голодомору на розгляд Бундестагу.

Про це у Facebook повідомила ініціаторка збору підписів під петицією до Бундестагу про Голодомор Наталія Ткачук, передає УНН.

 

“Щойно одержала офіційну відповідь від секретаріату петиційної комісії Бундестагу щодо нашої петиції про визнання Німеччиною Голодомору 1932-1933 років геноцидом українців”, — написала вона.

Ткачук нагадала, що за місяць вдалося зібрати понад 73 тис. підписів.

“Коротко скажу щодо подальших кроків. Секретаріат петиційної комісії повідомляє, що наразі готується пропозиції до рішення петиційної комісії.

По суті йдеться про те, що за кілька місяців (вочевидь, після парламентських канікул) петиційна комісія голосуватиме за те, виносити питання визнання Німеччиною Голодомору на розгляд Бундестагу чи ні”, — зазначила Наталія.

З її слів, у складі петиційної комісії 28 депутатів. Ткачук закликала звертатись до них листом, дзвінком в офіс, під час зустрічі в окрузі. Вона також закликала поширювати брошури про Голодомор німецькою мовою серед знайомих тощо.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.