Щось пішло не так. Торт для фанатки Мераї Кері

Дівчина на ім'я Шівон попросила колег на день народження подарувати їй торт із зображенням своєї улюбленої співачки Мераї Кері. А у подарунок вона отримала торт з портретом вченої і першої в історії лауреатки Нобелівської премії з фізики Марії Кюрі.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 
Фото: TWITTER.COM/HARRIETALIDA

"Моя двоюрідна сестра сказала колегам, що хотіла б отримати торт у подарунок на день народження із зображенням Мераї Кері. Вони щось наплутали і подарували їй такий торт. Це Марія Кюрі, самі веселощі", - розповіла про конфуз у Twitter Гаррієт Алайд Лай.

Повідомлення родички дівчини, яка отримала несподіваний подарунок, поширили у Twitter 40 тисяч разів.

My cousin in England told her colleagues she wanted a Mariah Carey birthday cake. They misunderstood, and is the cake they made her instead. It’s Marie Curie, looking very festive. pic.twitter.com/LMHJnMATqD

— Harriet Alida Lye (@harrietalida) 14 червня 2019 р.

Плутанина розвеселила користувачів Twitter.

"Якщо чесно, я не думаю, що вони наплутали. Це значно крутіше ніж Мерая Кері", - написав один з користувачів.

Ще один пожартував про радіоактивність торта: "У тебе можуть розвинутися надздібності".

Мерая Кері
Мерая Кері
Фото: GETTY IMAGES

Довідково. Марія Склодовська-Кюрі була унікальною людиною. Вчена і експериментаторка, вона стала не тільки першою у світі лауреаткою Нобелівської премії з фізики у 1903 році і першою професоркою Паризького університету, а й першою в історії дворазовою лауреаткою Нобелівської премії.

Марія Кюрі у своїй першій лабораторії у Парижі, 1896 рік
Марія Кюрі у своїй першій лабораторії у Парижі, 1896 рік
Фото: GETTY IMAGES

Другу "нобелівку" - з хімії – Марія Кюрі отримала через вісім років після першої. Вона відкрила хімічні елементи радій і полоній, стала автором терміну "радіоактивність".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.