У Львові просять МВС передати приміщення монастирського комплексу

Мерія вболіває за долю монастирського комплексу на вул. Кривоноса, 1 та лобіює передачу цих приміщень Церкві Блаженного Климентія Шептицького.

У зв’язку з цим було скеровано низку листів до Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та до Першого віце-прем'єр-міністр Степана Кубіва. Зі свого боку мерія виділяє кошти для проведення реставраційно-відновлювальних робіт для відновлення святині, пише Гал-Інфо.

 

«У центральній частині Львова, на вул. Кривоноса, 1, знаходиться унікальна пам’ятка сакральної архітектури ХVІІ століття — монастирський комплекс з Храмом священомученика Климентія Шептицького Української Греко-Католицької Церкви.

Упродовж останніх років Львівська міська рада провела низку ремонтно-реставраційних заходів для відновлення святині. На території, прилеглій до монастирського комплексу, розробляється концепція створення історико-культурного музею, присвяченого Революції Гідності.

Окрім цього, зараз ведуться активні роботи з будівництва Меморіалу Небесній Сотні, який плануємо відкрити у серпні 2019 року.

Однак два поверхи монастирського комплексу, а також прилеглу територію сьогодні використовує Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України.

У зв’язку з цим звертаємося до Вас з проханням посприяти передачі зазначених приміщень Церкві Блаженного Климентія Шептицького, а також передати місту земельну ділянку поруч для створення музею в пам'ять про Героїв Небесної Сотні.

Львівська міська рада готова запропонувати Львівському державному університету внутрішніх справ МВС України навзамін земельні ділянки на вул. Під Голоском та в районі вул. Миколайчука, передбачених містобудівною документацією для будівництва", — йдеться в останньому листі до Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

Міністерство внутрішніх справ України надіслало відповідь що «будівлі, приміщення та прилегла територія, що розташована за адресою: вул. Кривоноса, 1, м. Львів, становлять невід’ємну частину ліцензійних вимог провадження освітньої діяльності Львівським державним університетом внутрішніх справ». Тому пропозиції щодо передачі приміщень не підтримує.

Довідково. Торік з міського бюджету Львова було виділено більше 4 млн. грн для проведення реставраційних робіт зі заміни даху храму бл. Климента Шептицького (колишній костел св. Казимира).

Роботи повністю були завершені у 2018 році. Цього року за міські кошти буде виготовлено проектно-кошторисну документацію і розпочнуться роботи з реставрації фасадів храму.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.