У Чернігові виявили поховання ХІ-ХІІ століть. ФОТО

У центрі Чернігова археологи виявили поховання та рештки забудови ХІ-ХІІ ст.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на археолога Ігоря Ігнатенка.

 
Фото: Ігоря Ігнатенка

Так, проїжджаючи проспектом Перемоги, археолог помітив, що будівельники ведуть роботи з перекладання тротуарів біля «Діамонд-клубу» без повідомлення про це археологів.

«Підняв галас. Завдяки підтримці небайдужих людей із департаменту культури, відділу охорони пам’яток археології Чернігівської обласної ради, підприємства «Старожитності Полісся», Лівобережної археологічної експедиції Інституту археології НАН України, вдалося призупинити роботи з реконструкції тротуару до проведення зачищення й фіксації археологічних об’єктів на цій ділянці», — зауважив Ігнатенко.

 
Фото: Ігоря Ігнатенка

За його словами, початок робіт продемонстрував, що на цьому місці був могильник, можливо курганний. Потім тут існувала житлова чи господарча забудова вже у ХІІІ ст.

Культурний шар цієї доби був знищений при попередніх реконструкціях, але ґрунт із цього шару трапляється у перевідкладеному вигляді у пізніших перекопах, причому кераміки пізнішої за ХІІІ ст. взагалі немає, схоже, що до того часу як у ХХ ст. стали організовано вивозити сміття на полігони, тут не було інтенсивної людської діяльності.

Під час робіт археологи виявили поховання, можливо, ХІ-ХІІ ст. Збереглися цвяхи від труни й ніж поряд, що свідчить про ймовірність захоронення заможного на той час чоловіка.

 
Фото: Ігоря Ігнатенка

«Розкопане поховання відноситься десь до ХІІ ст. Біля нього виявлені сліди паркану й будівель того ж періоду», — прокоментував археолог.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.