У вільний доступ виклали оцифровані записники Леонардо да Вінчі

Записники відомого мислителя, винахідника, художника Леонардо да Вінчі оцифрували й виклали у вільний доступ у хорошій якості. Записники можна побачити на сайті Музею Вікторії й Альберта, що у Лондоні, найбільшого і найстарішого музею декоративно-прикладного мистецтва.

Про це повідомляє Читомо.

 

Ці записники названі кодексами: Codex Forster 1, Codex Forster 2 і Codex Forster 3.

До недавнього часу величезна кількість його робіт – можливо, більшість його малюнків, планів, ескізів, приміток, концепцій, теорій тощо – була доступна тільки для спеціалізованих вчених, які могли б отримати доступ (і прочитати) його записники, що охоплюють найпродуктивніший період його кар’єри.

«Леонардо, здається, почав записувати свої думки в зошитах з середини 1480-х років, коли він працював військовим і військово-морським інженером для герцога Мілана.

Жоден із попередників, сучасників та послідовників Леонардо не використовував папери так само, як він – один аркуш містив непередбачуваний зразок ідей та винаходів», – йдеться в анотації Музею Вікторії та Альберта (V&A).

 

Як зазначає Клаудіо Джорджоне, куратор Національного музею науки і техніки ім. Леонардо да Вінчі в Мілані, Леонардо був не єдиним, хто малював машини і займався науковими малюнками, багато інших інженерів це робили, а також багато художників.

«Але те, що Леонардо зробив це краще, ніж інші, – це зробило революцію технічного малюнка», – додав Джорджоне.

Професор Оксфордського університету Мартін Кемп зазначає, що Леонардо переніс дослідження у сфері фізіології на новий рівень, і його можна розглядати як батька біоінженерії.

Мало уваги приділяється [Леонардо] як фізіологу. Але він був видатним інженером, і він був одним з перших, хто застосував інженерні принципи для розуміння функції тварин, включаючи людей.

Джорджоне підкреслює, що Леонардо не був людиною поза часом, адже «інженер-художник відома фігура в Італії епохи Відродження».

Але він удосконалив інструменти і методику цієї подвійної професії з такою неспокійною винахідливістю і майстерністю, що ми подивовані ними й через 500 років. Його довгі пояснення технічних малюнків написані, природно, у його «знаменитий» дзеркальний спосіб (в зворотному порядку і справа наліво).

 

Codex Forster I містить (1487 –1505) замітки про гідротехніку і трактат про вимірювання твердих тіл.

Codex Forster II складається з двох записників, пов’язаних між собою (1452 – 1508). Перший записник містить нотатки та діаграми з теорії пропорцій, а також різні ескізи, включаючи рамки для плетіння, архітектуру і деякі зображувальні малюнки, такі як Богородиця і Дитина.

Другий записник містить нотатки про теорію ваг і противаг, а також замальовки вічного руху, малюнки шоломів і рецепт для виготовлення фарб.

Codex Forster III (1490 – 1493) найрізоманітніший: тут можна знайти примітки та схеми з геометрії, ваг та гідравліки архітектури, замальовки костюмів та головних уборів, а також з анатомії людини і тварин.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.