У вільний доступ виклали оцифровані записники Леонардо да Вінчі

Записники відомого мислителя, винахідника, художника Леонардо да Вінчі оцифрували й виклали у вільний доступ у хорошій якості. Записники можна побачити на сайті Музею Вікторії й Альберта, що у Лондоні, найбільшого і найстарішого музею декоративно-прикладного мистецтва.

Про це повідомляє Читомо.

 

Ці записники названі кодексами: Codex Forster 1, Codex Forster 2 і Codex Forster 3.

До недавнього часу величезна кількість його робіт – можливо, більшість його малюнків, планів, ескізів, приміток, концепцій, теорій тощо – була доступна тільки для спеціалізованих вчених, які могли б отримати доступ (і прочитати) його записники, що охоплюють найпродуктивніший період його кар’єри.

«Леонардо, здається, почав записувати свої думки в зошитах з середини 1480-х років, коли він працював військовим і військово-морським інженером для герцога Мілана.

Жоден із попередників, сучасників та послідовників Леонардо не використовував папери так само, як він – один аркуш містив непередбачуваний зразок ідей та винаходів», – йдеться в анотації Музею Вікторії та Альберта (V&A).

 

Як зазначає Клаудіо Джорджоне, куратор Національного музею науки і техніки ім. Леонардо да Вінчі в Мілані, Леонардо був не єдиним, хто малював машини і займався науковими малюнками, багато інших інженерів це робили, а також багато художників.

«Але те, що Леонардо зробив це краще, ніж інші, – це зробило революцію технічного малюнка», – додав Джорджоне.

Професор Оксфордського університету Мартін Кемп зазначає, що Леонардо переніс дослідження у сфері фізіології на новий рівень, і його можна розглядати як батька біоінженерії.

Мало уваги приділяється [Леонардо] як фізіологу. Але він був видатним інженером, і він був одним з перших, хто застосував інженерні принципи для розуміння функції тварин, включаючи людей.

Джорджоне підкреслює, що Леонардо не був людиною поза часом, адже «інженер-художник відома фігура в Італії епохи Відродження».

Але він удосконалив інструменти і методику цієї подвійної професії з такою неспокійною винахідливістю і майстерністю, що ми подивовані ними й через 500 років. Його довгі пояснення технічних малюнків написані, природно, у його «знаменитий» дзеркальний спосіб (в зворотному порядку і справа наліво).

 

Codex Forster I містить (1487 –1505) замітки про гідротехніку і трактат про вимірювання твердих тіл.

Codex Forster II складається з двох записників, пов’язаних між собою (1452 – 1508). Перший записник містить нотатки та діаграми з теорії пропорцій, а також різні ескізи, включаючи рамки для плетіння, архітектуру і деякі зображувальні малюнки, такі як Богородиця і Дитина.

Другий записник містить нотатки про теорію ваг і противаг, а також замальовки вічного руху, малюнки шоломів і рецепт для виготовлення фарб.

Codex Forster III (1490 – 1493) найрізоманітніший: тут можна знайти примітки та схеми з геометрії, ваг та гідравліки архітектури, замальовки костюмів та головних уборів, а також з анатомії людини і тварин.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.