У вільний доступ виклали оцифровані записники Леонардо да Вінчі

Записники відомого мислителя, винахідника, художника Леонардо да Вінчі оцифрували й виклали у вільний доступ у хорошій якості. Записники можна побачити на сайті Музею Вікторії й Альберта, що у Лондоні, найбільшого і найстарішого музею декоративно-прикладного мистецтва.

Про це повідомляє Читомо.

 

Ці записники названі кодексами: Codex Forster 1, Codex Forster 2 і Codex Forster 3.

До недавнього часу величезна кількість його робіт – можливо, більшість його малюнків, планів, ескізів, приміток, концепцій, теорій тощо – була доступна тільки для спеціалізованих вчених, які могли б отримати доступ (і прочитати) його записники, що охоплюють найпродуктивніший період його кар’єри.

«Леонардо, здається, почав записувати свої думки в зошитах з середини 1480-х років, коли він працював військовим і військово-морським інженером для герцога Мілана.

Жоден із попередників, сучасників та послідовників Леонардо не використовував папери так само, як він – один аркуш містив непередбачуваний зразок ідей та винаходів», – йдеться в анотації Музею Вікторії та Альберта (V&A).

 

Як зазначає Клаудіо Джорджоне, куратор Національного музею науки і техніки ім. Леонардо да Вінчі в Мілані, Леонардо був не єдиним, хто малював машини і займався науковими малюнками, багато інших інженерів це робили, а також багато художників.

«Але те, що Леонардо зробив це краще, ніж інші, – це зробило революцію технічного малюнка», – додав Джорджоне.

Професор Оксфордського університету Мартін Кемп зазначає, що Леонардо переніс дослідження у сфері фізіології на новий рівень, і його можна розглядати як батька біоінженерії.

Мало уваги приділяється [Леонардо] як фізіологу. Але він був видатним інженером, і він був одним з перших, хто застосував інженерні принципи для розуміння функції тварин, включаючи людей.

Джорджоне підкреслює, що Леонардо не був людиною поза часом, адже «інженер-художник відома фігура в Італії епохи Відродження».

Але він удосконалив інструменти і методику цієї подвійної професії з такою неспокійною винахідливістю і майстерністю, що ми подивовані ними й через 500 років. Його довгі пояснення технічних малюнків написані, природно, у його «знаменитий» дзеркальний спосіб (в зворотному порядку і справа наліво).

 

Codex Forster I містить (1487 –1505) замітки про гідротехніку і трактат про вимірювання твердих тіл.

Codex Forster II складається з двох записників, пов’язаних між собою (1452 – 1508). Перший записник містить нотатки та діаграми з теорії пропорцій, а також різні ескізи, включаючи рамки для плетіння, архітектуру і деякі зображувальні малюнки, такі як Богородиця і Дитина.

Другий записник містить нотатки про теорію ваг і противаг, а також замальовки вічного руху, малюнки шоломів і рецепт для виготовлення фарб.

Codex Forster III (1490 – 1493) найрізоманітніший: тут можна знайти примітки та схеми з геометрії, ваг та гідравліки архітектури, замальовки костюмів та головних уборів, а також з анатомії людини і тварин.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.