Людство кайфувало від коноплі тисячі років тому. Археологи знайшли докази. ФОТО

Досі було мало археологічних доказів, які б дозволяли визначити, коли людство почало використовувати канабіс для наркотичних цілей. Проте під час розкопок 2500-річного поховання на заході Китаю знайшли найдавніший прямий доказ, що людство вживало коноплю заради її психотропних властивостей.

Науковці з Китаю та Німеччини проаналізували дерев’яні фрагменти та спалені камінці з горщиків, знайдених у гробниці. Результати аналізу цілком збігаються з хімічними властивостями канабісу – особливо того її різновиду, який має високий вміст тетрагідроканабінолу (ТГК), найсильнішої психоактивної речовини в рослині, інформує "Сі-Ен-Ен".

Автори дослідження, опублікованого 12 червня в журналі Science Advances, припустили, що коноплю, імовірно, використовували під час поховальних церемоній для зв’язку з духами або з небіжчиками.

Скоріш за все, канабіс спалювали, як ладан, в закритому просторі, щоб отримати пари.

 
У похованні віком 2500 років археологи знайшли свідчення того, що канабіс використовували в давнину заради його психоактивних властивостей
CNN

Директор Інституту історії людства ім. Макса Планка (м. Єна, ФРН) та автор звіту Ніколь Буавен (Nicole Boivin) сказала, що коноплю спалювали на розжарених каменях всередині дерев’яних жаровень-контейнерів для гарячого вугілля.

"Це єдиний спосіб, у який можна було курити до винайдення люльки, яке сталося значно пізніше", — сказала вона.

10 таких жаровень знайшли на Джирзанкальському цвинтарі в горах Паміру поруч із китайсько-пакистанським кордоном

Багато істориків виводили джерела куріння коноплі зі степів давньої Центральної Азії, але єдиним свідчення цього була одна згадка у творі грецького історика Геродота (кінець першого тисячоліття до н. е.).

 
Поховання, яке знайшли на заході Китаю 
CNN

За словами авторів дослідження, воно дає перше конкретне свідчення куріння канабісу в цьому регіоні, хоча досі неясно, чи люди, поховані на кладовищі Джинзаркал активно вирощували коноплю чи просто шукали рослини з більшим вмістом ТГК.

Автори дослідження зазначають, що рослини канабісу виробляють більші кількості активних сполук, коли ростуть на більших висотах, і це може бути поясненням, чому сильніші рослини були виявлені людьми, які жили в гірських місцевостях, як Памір. Хоча зараз регіон віддалений, колись він міг розташовуватися на Великому шовковому шляху,

 
Жаровня та каміння, яке в ній розжарювали задля випарювання коноплі
CNN

"Наше дослідження припускає, що знання про куріння канабісу та специфічні хімічно-наркотичні різновиди рослини канабісу було частиною куьтурних традицій, які поширювалися вздовж цих торгових шляхів", — говорить Роберт Шпенглер, провідний археоботанік дослідження і також співробітник Інституту Макса Планка.

"Сучасні погляди на коноплю суттєво відрізняються в залежності від культури, але ясно, що ця рослина має довгу історію вживання людьми в медичних, ритуальних і рекреаційних цілях протягом незчисленних тисячоліть", — додає він.

Як повідомлялося, іспанські вчені дійшли висновку, що розділення соціальних ролей чоловіків і жінок почалося в неоліті.

У Якутії викопали відірвану голову першого відомого плейстоценового вовка з неушкодженим мозком.

Розділення соціальних ролей чоловіків і жінок почалося в неоліті.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.