АНОНС: Лекція «Версальський початок імперського кінця»

Після завершення Першої світової війни у 1918 році розпочалася корозія світового колоніального устрою. Версальско-Вашингтонську систему 1919 року як початковий етап деколонізації та докорінних змін у європейських імперіях пропонує обговорити історик Єгор Брайлян.

Після завершення Першої світової війни у 1918 році почалася розробка нового світоустрою, який отримав назву Версальсько-Вашингтонської системи.

Помітним у цих процесах залишався колоніальний фактор. Адже тоді значну частину світу складали імперії, і перші повоєнні роки відзначилися активізацією національно-визвольних рухів народів Азії та Африки. Навесні 1919 року відбулися суспільно-політичні заворушення в Єгипті, Індії, Китаї, Кореї.

 

У Європі за лічені місяці на уламках Австро-Угорщини, Османської та Російської імперії виникли національні держави. Через два десятки років східноєвропейські чвари стануть однією з передумов вже нової світової війни. А 1919 рік став часом створення якісно нових засад ведення зовнішньої політики, заснованих на ідейних постулатах американського президента Вудро Вільсона.

Нові принципи, серед яких право націй на самовизначення та заборона таємних домовленостей заклали основи сучасного міжнародного права. Зусиллями держав Антанти було створено міжнародну організацію, яка мала зупинити подальшу військову загрозу - Лігу Націй.

Проведення Паризької мирної конференції та підписання Версальського мирного договору супроводжувалися прагненням колоніальних народів отримати представництво на міжнародній арені. Розпочалася корозія світової колоніальної системи, заснованої на вищості європейців над східними суспільствами.

Враховуючи 100-річчя від тогочасних подій, розгляд Версалю 1919 року як початкового етапу деколонізації та докорінних змін у європейських імперіях є актуальною темою для публічного обговорення.

Про події столітньої давнини розповість на лекції історик, редактор блогу Toynbee Prize Foundation Єгор Брайлян.

15 червня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул.Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.