Парламентська комісія Латвії схвалила заборону публічного носіння форми СРСР і Третього Райху

Сьогодні, 12 червня, комісія Сейму Латвії з прав людини та суспільних справ у третьому читанні схвалили поправки до законодавства, які забороняють носити уніформу армій тоталітарних режимів на громадських заходах. Зокрема, зоборона поширюється на однострої Червоної армії.

До переліку забороненого одягу потрапили як форма червоноармійців, так і НКВД та інших силових органів СРСР і їхні аналоги в Третьому Райху, повідомляє Delfi.

Забороняється під час процесій, пікетів, збороів використовувати й «елементи цього одягу, візуальний зміст яких (аксесуари, знаки розрізнення, кокарди, погони, спорядження) дозволяють безумовно ідентифікувати вказані збройні сили чи репресивні органи».

Якщо червона зірка поєднується зі серпом і молотом, то теж підпадає під заборону. Порушення заборони каратиметься штрафом до 700 євро для фізичних осіб і до 7100 для юридичних.

Попереднє читання законопроекту в Сеймі відбувалося у квітні цього року.

Нагадаємо, у травні цього року Сейм Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.