Книгу «Степан Бандера» презентували в Івано-Франківську. ФОТО

Сьогодні, 12 червня в Івано-Франківську історик та громадський діяч Микола Посівнич презентував книгу — «Степан Бандера».

У виданні зібрані матеріали про навчання, студентські роки, вподобання, особисте життя та формування Бандери як політичного громадського лідера, інформує Бліц-Інфо.

За словами автора, книга — це 20-річний доробок. У ній можна знайти не лише відомі факти, але й маловідому інформацію.

 
Микола Посівнич

«Цікавим фактом було те, що Бандера змалку мав підприємницький хист. Він був організатором продажу кави у Львові, робив покази фільмів. З іншого боку організовував репетиторські курси, тобто навчав дітей математики, бо добре знався у точних науках. Також він був спортсменом і музикантом. Організовував спортивні змагання, був їх учасником. Через створення цікавих забав влаштовував своє політичне громадське життя», — ділиться Посівнич.

 

Також історик додав, що Степан Бандера вмів організовувати навколо себе молодих та успішних людей. Опинившись в тюрмі, діяч і надалі продовжував розвивати організацію. На заміну собі він обирав ще цікавіших людей.

 
Микола Посівнич та Ярослав Коретчук

У свою чергу, історик, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук наголосив, що знання з книги можна використовувати під час різноманітних екскурсій, адже інформація тут подана у легкій формі.

«Такий формат видання є більш доступним, адже інші книги часто спрямовані для наукового кола та складніші у сприйнятті, а ця подана в легкій формі. Сьогодні інтерес до постаті не зникає. Книга Миколи Посівнича — ще один крок до того, щоб суспільство більше дізналось про особистість Бандери та змогло зробити певні висновки для себе і, можливо, позбулось радянських міфів», — зауважив Коретчук.

Читайте також:

Дружин Бандери і Шухевича зобразили на банках згущеного молока

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.