«Полум'я братерства». Українські та польські скаути вшанують солдатів Армії УНР у Польщі. ВІДЕО

14 серпня о 18.00 польська та українська молодь збираються запалити «Полум'я братерства» на могилах українських військових, які в 1920 році в союзі з Військом Польським воювали проти Червоної армії.

Акцію приурочено до річниці Варшавської битви, яка закінчилася розгромом радянських військ під командуванням Михайла Тухачевського.

«Українська Народна Республіка в тій війні була єдиним справжнім союзником Польщі — єдиною державою, чия армія стала разом з поляками до боротьби з більшовицькою Росією. Її вояки укріплювали польські міста, били з ворогом у Східній Галичині. Без їх участі в обороні Замостя від Кінної армії Будьонного польська перемога в тій війні була 6 під загрозою», — говорять організатори акції.

Акцію організовує Національна скаутська організація України «Пласт» та Союз польського харцерства за підтримки Посольства України в Польській Республіці. 

До акції може долучитися кожен. Алгоритм такий:

2. Будьте готовими заопікуватись місцем спочинку воїнів, тобто, в залежності від стану могил, може треба буде очистити пам’ятник, облаштувати могилу, посадити нові рослини, освіжити написи тощо. Бажано, щоб ви не робили цього самі, а в гурті з поляками й українцями, які спільно хочуть віддати шану героям.

3. Зробіть, будь ласка, фото або коротке відео, щоб показати результати Ваших зусиль, а також для надихання інших. Після закінченої праці, підіть із друзями, з якими Ви працювали, на спільну ватру або іншу зустріч, щоб разом відпочити і інтегруватись, адже акція має не лише символічний вимір, а також має на меті будувати мости між нами.

4. 14 серпня одягніть вишиванку або пластовий однострій і о 18:00 годині запаліть на могилах воїнів УНР «Полум’я братерства», покладіть квіти на місця їхнього спочинку. Прочитайте зібраним особам біографії воїнів, історії з часів спільної боротьби двох народів. Не забувайте зробити гарну світлину і поділитись нею у соцмережах (обов’язково з #plomienbraterstwa #ruchpro #plastpl), або надіслати на kps.plastpl@gmail.com

Докладніше про суть акції та місця поховань воїнів Армії УНР можна прочитати у брошурі.

Про участь Армії Української Народної Республіки в польсько-радянській війні 1920 року читайте також:

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.