Спецпроект

Петицію до влади Нової Зеландії визнати Голодомор підписало майже 6 тисяч осіб

Петиція до парламенту й уряду Нової Зеландії із закликом визнати Голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу вже набрала 5876 підписів.

Процес проходження петиції відслідковується на сайті новозеландського парламенту, повідомляє Укрінформ.

"Палата представників закликає уряд визнати український Голодомор 1932-33 років геноцидом та засудити будь-яку спробу заперечувати чи викривляти цю історичну подію як справжній акт геноциду", - йдеться у петиції.

Документ відкритий для підписання до 24 листопада 2019 року (залишилося 167 днів) будь-якими особами у світі, незалежно від віку та громадянства.

Далі, за процедурою, один із депутатів має представити петицію парламенту, а відповідний комітет підготувати доповідь щодо реагування.

Як повідомлялося, раніше подібна петиція про визнання Голодомору 1923-1933 років геноцидом українського народу набрала необхідні 50 тисяч голосів на сайті Бундестагу.

Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Загальна кількість жертв Голодомору оцінюється істориками від 4 до 7 мільйонів осіб.

15 держав-членів ООН і держава Ватикан визнають Голодомор 1932–1933 років в Україні як геноцид.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".