Перший територіальний відділ УІНП з'явився в Харкові

Український інститут національної пам'яті тепер має перше регіональне представництво - Північно-східний територіальний відділ. Його очолила Марія Тахтаулова.

Марія Тахтаулова - кандидат історичних наук, координатор громадської ініціативи «Харківська топонімічна група», брала активну участь у декомунізації в Харкові. 

 

Північно-східний територіальний відділ охоплює Чернігівську, Сумську, Харківську, Полтавську та Луганську області.

«Майже три роки небайдужі харків'яни і не тільки рухали ідею створення територіальних представництв УІНП до її втілення. Я призначена керівником Північно-східного відділу. Попереду дуже багато роботи. Від пошуку місця для офісу до пошуку партнерів і проектів. Я впевнена, що у цьому зможу покладатися на однодумців українського Харкова», - поділилася Марія Тахтаулова.  

Планується створення п'яти регіональних філій УІНП, які охоплять усі області України: окрім Харкова ще й у Дніпрі, Вінниці, Одесі та Львові. Рішення про створення територіальних представництв Інституту ухвалив Кабінет Міністрів на засіданні 3 жовтня 2018 року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.