У Чорткові реставрують годинникову вежу початку ХХ століття

Годинникову вежу Старої ратуші міста Чорткова, що на Тернопільщині, цьогоріч планують відреставрувати. Очікується, що вежа стане туристичним об'єктом.

Про це заявив міський голова Чорткова Володимир Шматько, повідомляє Укрінформ із посиланням на Zruchno.Travel

«Маємо намір цього року зробити повну реконструкцію нашої годинникової вежі – орієнтовно це 1,3 мільйона гривень. Проектна документація вже на експертизі. Будемо оголошувати відкриті торги на підрядну організацію, яка проведе ремонтні роботи. Відвідання вежі стане частиною туристичних маршрутів, які ми сьогодні напрацьовуємо – вони вже на фінішній прямій», – зазначив Шматько.

Стара ратуша Чорткова із годинниковою вежею
Стара ратуша Чорткова із годинниковою вежею
andy-travel.com.ua

Стара ратуша в Чорткові зведена на початку XX століття. Принадою, яка впадає око, є її фахверкова вежа з флюгером-півником та чотирицерферблатним годинником, який виготовили в Берні, Швейцарія. Годинник має складний механізм, який досі працює.

Крім того, за словами міського голови, на цей рік місто запланувало три проекти реставрації фасадів і покрівель історичних будівель на вулиці Шевченка, які є пам’ятками архітектури місцевого значення. І ще близько 350-400 тисяч гривень з бюджету міста виділять на облаштування нічної підсвітки костелу Святого Станіслава, який зараз реставрується коштом церковної громади.

Загалом Чортків має 4 пам’ятки архітектури національного значення та 72 пам’ятки місцевого значення.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.