У Чорткові реставрують годинникову вежу початку ХХ століття

Годинникову вежу Старої ратуші міста Чорткова, що на Тернопільщині, цьогоріч планують відреставрувати. Очікується, що вежа стане туристичним об'єктом.

Про це заявив міський голова Чорткова Володимир Шматько, повідомляє Укрінформ із посиланням на Zruchno.Travel

«Маємо намір цього року зробити повну реконструкцію нашої годинникової вежі – орієнтовно це 1,3 мільйона гривень. Проектна документація вже на експертизі. Будемо оголошувати відкриті торги на підрядну організацію, яка проведе ремонтні роботи. Відвідання вежі стане частиною туристичних маршрутів, які ми сьогодні напрацьовуємо – вони вже на фінішній прямій», – зазначив Шматько.

Стара ратуша Чорткова із годинниковою вежею
Стара ратуша Чорткова із годинниковою вежею
andy-travel.com.ua

Стара ратуша в Чорткові зведена на початку XX століття. Принадою, яка впадає око, є її фахверкова вежа з флюгером-півником та чотирицерферблатним годинником, який виготовили в Берні, Швейцарія. Годинник має складний механізм, який досі працює.

Крім того, за словами міського голови, на цей рік місто запланувало три проекти реставрації фасадів і покрівель історичних будівель на вулиці Шевченка, які є пам’ятками архітектури місцевого значення. І ще близько 350-400 тисяч гривень з бюджету міста виділять на облаштування нічної підсвітки костелу Святого Станіслава, який зараз реставрується коштом церковної громади.

Загалом Чортків має 4 пам’ятки архітектури національного значення та 72 пам’ятки місцевого значення.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.