Іспанські вчені: соціальні ролі чоловіків і жінок почали виникати в неоліті

Розділення соціальних ролей чоловіків і жінок почалося в неоліті. Такий висновок опублікували іспанські дослідники, вивчивши приклад доісторичного Іберійського півострова.

Науковці з кафедри передісторії та археології Університету Севільї вивчили археологічні свідчення доісторичних спільнот у період неоліту на Піренейському півострові з точки зору статі, пише «Новое время» з посиланням на EurekAlert!.

Згідно з результатами їх роботи, які стосуються аналізу з точки зору біоархеологіі і похоронної археології, саме в неоліті вперше з’явилися гендерні відмінності, які розвинулися в домінування чоловіків у наступні історичні періоди.

Учені проаналізували дві групи показників. Умови життя і демографічні аспекти, з одного боку, і похоронні практики з іншого. У першій групі вони вивчали такі фактори, як демографічне співвідношення чоловіків і жінок, раціон харчування, генетичні дані, рухи, найбільш поширені захворювання і виявлені маркери стресу.

Під час дослідження другої групи факторів, науковці сфокусувалися на таких даних, як тип поховання, первинний або вторинний характер захоронення, якщо це було індивідуальне або колективне поховання, просторова організація місця, стан і орієнтація тіл, похоронні артефакти, які були поміщені в могилу.

Висновок, до якого дійшли науковці, такий: у добу неоліту нерівність між чоловіками і жінками в цілому не була поширена на території Іберії. Проте поступово виникали ситуації, які вказують на домінування чоловіків над жінками.

Автори дослідження вказують на чотири важливі лінії, в яких нерівність між чоловіками і жінками можна досліджувати в послідовні історичні періоди: їх доступ до похоронних обрядів, матеріальні умови їх існування, поява певних соціальних ролей для кожної статі і все більша асоціація чоловіків із насильством.

Саме цей останній аспект найбільш очевидний у цьому дослідженні. Малюнки чоловіків, які полюють і б’ються, не мають аналогів в жіночих могилах. Тому автори вказують на народження світогляду, який пов’язував чоловіків із застосуванням сили.

У цьому сенсі вони підкреслюють, що утворення різних ролей у залежності від статі та інших форм міжстатевої нерівності зіграло основну роль у зростанні соціальної складності. 

Останній фактор не завжди був добре зрозумілий в попередніх дослідницьких проектах.

Висновки дослідження означають археологічне підтвердження гіпотези антрополога Герди Лернер, яка у своїй книзі «Створення патріархату» (The Creation of Patriarchy) висунула гіпотезу про те, що саме неолітичні суспільства стали свідками початку нерівності між чоловіками і жінками.

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.