Шматок ампірного фасаду будинку у Львові ледь не впав на людину. ФОТО

Сьогодні, 11 червня, у центрі Львова відірвався фрагмент консолі на фасаді історичної будівлі. Уламок скульптури ледь не зачепив людину.

Фрагментом була рука скульптури атланта, який тримає балкон, разом із металевою конструкцією. Уламок упав біля кіоску з кавою за кілька сантиметрів від жінки, передає ІА "Гал-Інфо".

 

Житловий будинок, біля якого сталася подія, розташований на проспекті Свободи 1/3. Це колишній  будинок Кредитного земельного товариства у стилі ампір. Частково реконструйований архітектором Яном Шульцом. Відомо, що в 1853-1855 роках тут мешкав австрійський архікнязь Карл Людвіг.

 

Фасади прикрашені орнаментальними та фігуративними барельєфними композиціями на теми грецької міфології. На рівні другого поверху розкріповок виступають балкони, які підтримують колони доричного ордеру та консолі у вигляді атлантів.

На архітектуру будівлі повпливала віденська архітектура початку ХІХ століття. Ампірний декор його головного фасаду вважається одним із найпишніших у Львові.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.