У Франції знайшли монети доби Відродження. ФОТО

Археологи Національного інституту превентивних археологічних досліджень (ІНРАП, Франція) вивчали місце неподалік абатства Святого Венігна в Діжоні і знайшли 34 монети із золота й срібла в руїнах кам’яної будівлі. Кам’яницю збудували в кінці XV або на початку XVI століття, а монети зберігалися під підлогою коло стіни.

Скарб містив 10 золотих монет і 24 стрібних, повідомляє «History Blog». У бронзовій коробочці, де збергіалися монети, дослідники знайшли також емальовану золоту підвіску. Через корозію монети злиплися в одне ціле.

 
 

Реставратори ІНРАП у лабораторії змогли роз’єднати й очистити їх. З’ясувалося, що всі монети датуються другою половиною XV століття та були карбовані державами Італії (Папські держави, Феррара, Мілан, Венеція) та Священною Римською імперією (герцогства Брабант, Савой та курфюрство Пфальц). Найстарішою є золота монета, випущена в Брабанті між 1432 і 1467 роками.

 
Підвіска, яка була серед знахідок
 
Характерною ознакою тогочасних монет був портрет правителя держави, яка карбувала валюту

Найновішу монету із золота карбували за часів Папи Римського Інокентія VIII (очолював престол з 1484 по 1492). Стан грошей свідчить про те, що вони недовго були в обігу перед тим, як їх заховали.

Французька монета у скарбі лише одна — випущена в часи короля Луї XI. Переважають італійські монети, серед яких найкраще представлені срібні тестони, карбовані династією герцогів Мілана Сфорца.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.