АНОНС: Лекція "Останній ривок Галицької армії: Чортківська офензива 7-28 червня 1919 року"

11 червня Український інститут національної пам'яті запрошує на лекцію «Останній ривок Галицької армії: Чортківська офензива 7-28 червня 1919 року», що відбудеться в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.

Цього дня 100 років тому, 7 червня 1919 року, розпочалася найуспішніша наступальна операція Галицької армії – відома як «Чортківська офензива».

 

Протягом 7-28 червня 1919-го 25 тисяч бійців Галицької армії всій лінії фронту відкинули більш ніж 40-тисячну польську армію. Було звільнено Чортків (8 червня), Тернопіль (15 червня), взято ключовий пункт оборони поляків Бережани (21 червня), УГА вийшла на лінію Броди – Перемишляни – Букачівці.

Нестача зброї і боєприпасів не дозволили розвинути чи закріпити успіх. 28 червня польська армія перейшла в наступ і зламала український фронт біля Янчина. 16 липня УГА відступила на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням польсько-української війни.

Про одну з найбільш значних військових операцій Галицької армії під час польсько-української війни 1918-1919 років розповість історик, реконструктор, кандидат історичних наук Артем Папакін.

11 червня, вівторок, 18.30

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, майдан Незалежності, 2)

Організатори: Український інститут національної пам'яті та Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Вхід вільний за умови реєстрації за посиланнямhttp://bit.ly/2EWHDrg

Кількість місць обмежена. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.