Прем'єр Польщі переконаний: поляки найбільше постраждали у Другій Світовій

«Ми тут більше за всіх постраждали за часів Другої світової війни, і ми ніколи не погодимося в зв'язку з цим будь-кому що-небудь виплачувати, ми не погодимося на будь-які компенсації», - сказав Матеуш Моравецький.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Матеуш Моравецький

Фото: www.rbc.ua

 

Водночас, Голова партії ПіС Ярослав Качинський заявив, що Польща не має фінансових зобов'язань у зв'язку з Другою світовою війною з точки зору закону і моралі.

Голова правлячої в Польщі партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський заявив, що у зв'язку з Другою світовою війною існують фінансові зобов'язання щодо Польщі.

Лідер ПіС сказав, що Польщі приписують німецькі злочини, тоді як насправді все було навпаки – Польща першою в Європі стала на шлях боротьби з агресором.

"Це нам повинні платити, це нам деякі на захід від польських кордонів винні десятки мільярдів, сотні мільярдів євро або доларів, може навіть більше мільярда", - додав глава ПіС.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький сказав, що Польща повинна піклуватися про історичну правду, а його партія знайде відповідні юридичні формулювання, які допоможуть відповісти "на претензії з будь-якого боку".

"Ми тут більше за всіх постраждали за часів Другої світової війни, і ми ніколи не погодимося в зв'язку з цим будь-кому що-небудь виплачувати, ми не погодимося на будь-які компенсації", - сказав глава уряду.

Нагадуємо, що згідно останніх досліджень найбільше втрат у Другій світовій війні зазнали: Китай – 35 млн. осіб, СРСР – 27 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту). Що стосується Польщі, то дослідники сходяться на цифрі 5,3 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту).

В той час Україна (у складі СРСР), за останніми підрахунками понесла втарти від 8 до 10 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту).

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.