АНОНС: Лекція-презентація: "Козаки - вогнепальна піхота"

Історія повна міфів та вигадок. Шабля, шапка з довгим шликом, шаровари, кінь, бойовий гопак...

Таку лекцію анонсує Національний музей історії України.

 

Чому цей образ козака є поширеним і водночас неправдивим? Що спільного між запорожцями та французькими мушкетерами? Як розвивалася військова справа в Європі протягом століть? Чи допомагав диявол Бертольду Шварцу створювати порох?

Як перемогти іспанську терцію? За що козаки мають дякувати Леонардо да Вінчі? Як насправді виглядало дипломатичне листування козаків? Скільки характерників необхідно для перемоги?

Ці та інші питання, про які ви навіть не замислювалися, можна буде ообговорити з Віталієм Павленком – реконструктором запорожців часів гетьмана Сагайдачного, популяризатором історії і руйнівником брехливих міфів про козацтво.

Захід відбудеться в рамках "Днів воєнно-історичної реконструкції", ініційованих громадським проектом "LikБез. Історичний фронт" у Національному музеї історії України.

Час: 1 червня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська 2 (4 поверх), м. Київ

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.