АНОНС: Лекція-презентація: "Козаки - вогнепальна піхота"

Історія повна міфів та вигадок. Шабля, шапка з довгим шликом, шаровари, кінь, бойовий гопак...

Таку лекцію анонсує Національний музей історії України.

 

Чому цей образ козака є поширеним і водночас неправдивим? Що спільного між запорожцями та французькими мушкетерами? Як розвивалася військова справа в Європі протягом століть? Чи допомагав диявол Бертольду Шварцу створювати порох?

Як перемогти іспанську терцію? За що козаки мають дякувати Леонардо да Вінчі? Як насправді виглядало дипломатичне листування козаків? Скільки характерників необхідно для перемоги?

Ці та інші питання, про які ви навіть не замислювалися, можна буде ообговорити з Віталієм Павленком – реконструктором запорожців часів гетьмана Сагайдачного, популяризатором історії і руйнівником брехливих міфів про козацтво.

Захід відбудеться в рамках "Днів воєнно-історичної реконструкції", ініційованих громадським проектом "LikБез. Історичний фронт" у Національному музеї історії України.

Час: 1 червня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська 2 (4 поверх), м. Київ

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.