АНОНС: Лекція-презентація: "Козаки - вогнепальна піхота"

Історія повна міфів та вигадок. Шабля, шапка з довгим шликом, шаровари, кінь, бойовий гопак...

Таку лекцію анонсує Національний музей історії України.

 

Чому цей образ козака є поширеним і водночас неправдивим? Що спільного між запорожцями та французькими мушкетерами? Як розвивалася військова справа в Європі протягом століть? Чи допомагав диявол Бертольду Шварцу створювати порох?

Як перемогти іспанську терцію? За що козаки мають дякувати Леонардо да Вінчі? Як насправді виглядало дипломатичне листування козаків? Скільки характерників необхідно для перемоги?

Ці та інші питання, про які ви навіть не замислювалися, можна буде ообговорити з Віталієм Павленком – реконструктором запорожців часів гетьмана Сагайдачного, популяризатором історії і руйнівником брехливих міфів про козацтво.

Захід відбудеться в рамках "Днів воєнно-історичної реконструкції", ініційованих громадським проектом "LikБез. Історичний фронт" у Національному музеї історії України.

Час: 1 червня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська 2 (4 поверх), м. Київ

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.