Архів номерів журналу "Мурзилка" 1924-1999 рр. викладений у вільний доступ

Щомісячний дитячий літературно-художній журнал «Мурзилка» в рік свого 95-річчя виклав великий архів своїх номерів за 1924-1999 роки у відкритий доступ.

Про це повідомляє блогер Ніколай Подосокорський у своєму ЖЖ.

 

Ознайомитися з ними можна на сайті Національної електронної дитячої бібліотеки.

"Мурзилка" спочатку був адресований дітям від 6 до 12 років. З дня свого заснування до 1991 року був друкованим органом ЦК ВЛКСМ і Центральної ради Всесоюзної піонерської організації імені В.І. Леніна. В останні роки видається за фінансової підтримки Федерального агентства по друку і масовим комунікаціям.

У журналі починали свій творчий шлях такі письменники, як Самуїл Маршак (як дитячий поет), Сергій Міхалков, Олена Благініна, Борис Заходер, Агнія Барто, Микола Носов.

У 2011 році журнал був занесений в Книгу рекордів Гіннесса. Він був визнаний виданням для дітей з найтривалішим строком існування.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.