Архів номерів журналу "Мурзилка" 1924-1999 рр. викладений у вільний доступ

Щомісячний дитячий літературно-художній журнал «Мурзилка» в рік свого 95-річчя виклав великий архів своїх номерів за 1924-1999 роки у відкритий доступ.

Про це повідомляє блогер Ніколай Подосокорський у своєму ЖЖ.

 

Ознайомитися з ними можна на сайті Національної електронної дитячої бібліотеки.

"Мурзилка" спочатку був адресований дітям від 6 до 12 років. З дня свого заснування до 1991 року був друкованим органом ЦК ВЛКСМ і Центральної ради Всесоюзної піонерської організації імені В.І. Леніна. В останні роки видається за фінансової підтримки Федерального агентства по друку і масовим комунікаціям.

У журналі починали свій творчий шлях такі письменники, як Самуїл Маршак (як дитячий поет), Сергій Міхалков, Олена Благініна, Борис Заходер, Агнія Барто, Микола Носов.

У 2011 році журнал був занесений в Книгу рекордів Гіннесса. Він був визнаний виданням для дітей з найтривалішим строком існування.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.