Спецпроект

У Канаді вшанували повоєнну хвилю української іміграції. ФОТО

У канадському Галіфаксі відкрили меморіальну дошку "To The Shores of Freedom" ("Дo бepeгів надії") з нагоди вшанування повоєнної хвилі української іміграції до Канади.

Про це йдеться у повідомленні Укрінформ із посиланням на сторінцу торонтського радіо SOFU Radio у Facebook.

 
Фото: SOFU Radio

«У суботу, 25 травня 2019р. в Музеї іміграції Pier 21 в м.Галіфакс, Канада, відбулася важлива подія - відкриття меморіальної дошки, присвяченої повоєнній хвилі іміґрації українців до Канади», - йдеться у повідомленні.

 
Фото: SOFU Radio

Як зазначається, проект започаткований та здійснений Ліґою українок Канади за підтримки Ліґи українців Канади (до 1993 р. Ліґа визволення України – ред).

Засновниками обох Ліґ були повоєнні емігранти - політичні діячі та борці за волю України, які через переслідування на Батьківщині змушені були шукати свободи і кращого життя за океаном, звідки продовжили боротьбу за Українську Державу. Саме сюди, до Pier 21, прибували емігранти з різних країн, і тому це місце дуже пам'ятне та емоційне.

 
Фото: SOFU Radio

Під час урочистої програми було показано спеціально створений документальний фільм, що розповідав про чотири хвилі еміграції українців до Канади, причини та умови переїзду українців сюди.

Над стрічкою працювали відома режисер Адріяна Лугова та консультанти Христина Бідяк та Іванка Баран Пиркис. Фільм справив сильне враження на присутніх.

 
Фото: SOFU Radio

Ведуча вечора Наталка Попович підписала для Музею свою книгу «Доля», яка розповідає про життєвий шлях Наталки Таланчук, довголітньої членкині Ліґи українок Канади (відділ Едмонтон).

Як йдеться в анотації, це правдива історія шляху жінки до волі, яку вона знайшла на гостинній канадській землі. Героїня пережила жахи війни, голоду і трудових таборів завдяки персональному кредо: цінуй життя, люби ближнього, роби добро і будуй своє життя.

 
Фото: SOFU Radio

Як відомо, Pier 21 (Причал 21) був кінцевим пунктом океанського лайнера та іміграційним відділом з 1928 по 1971 рік в Галіфаксі, Нова Шотландія, Канада. Понад 1 млн імігрантів приїхали до Канади через Pier 21.

Він є останнім з іміграційних пунктів Канади, які збереглися. Цей об'єкт часто порівнюють зі знаковим американським іміграційним шлюзом Елліс Айленд. У колишньому іміграційному пункті наразі розміщуються Канадський музей іміграції, коледж мистецтва та дизайну, магазині роздрібної торгівлі тощо.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.