Клімкін запропонував варіант відповіді на акцію "Безсмертний полк"

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував альтернативний спосіб проведення акції "Безсмертний полк" 9 травня.

У відповідь на анонс акції в ефірі телеканалу "Інтер" Клімкін написав у "Фейсбуці": "Слушна ідея, повністю підтримую. Пропоную тоді вийти на вулиці також з портретами українців, замордованих у часи сталінських репресій. Це буде адекватна відповідь, для повноти картини у людському та історичному вимірі".

Так міністр доповнив пропозицію письменника Андрія Куркова в День перемоги над нацизмом вийти на марш із портретами українських військових, загиблих у сучасній війні з Росією та політв’язнів, які утримуються у російських тюрмах.

Нагадаємо, акцію "Безсмертний полк" ініціювали журналісти м. Томськ у Російській Федерації у 2011 році. Скоро ідею акції перехопили прокремлівські молодіжні організації й перетворили на всеросійську акцію з пропаганди російсько-радянського бачення пам’яті про німецько-радянську ("Велику Вітчизняну") війну.

Суть акції полягає в проведенні 9 травня маршу, учасники якого несуть портрети своїх родичів — учасників Другої світової війни. Аналогічні акції проходять і в інших країнах, у тому числі в Україні, де супроводжуються скандалами.

Читайте також:

В Узбекистані заборонили георгіївські стрічки

Лукашенко назвав "Безсмертний полк" плагіатом з акції білорусів

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.