У Львові археологи проведуть розкопки на місці Великої міської синагоги

Протягом тижня у Львові планують розпочати археологічні дослідження території, де колись була Велика міська синагога. Розкопки проводитимуть фахівці Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України на замовлення Львівської міської ради.

Про це повідомяє Дивись.Info із посиланням на НДЦ РАС.

 
Фото: НДЦ РАС

«Ми розпочинаємо реалізацію другого етапу проекту «Простір синагог», який стосується території втраченої Великої міської синагоги. Він передбачає проведення ґрунтовних археологічних досліджень цієї ділянки. На основі інформації, що збереглась під землею буде розроблено проект впорядкування площі», – розповіла начальниця управління, охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко.

За словами директора «Рятівної археологічної служби» Олега Осаульчука, польову частину робіт планують завершити за два місяці. Але терміни робіт залежатимуть від того, наскільки швидко замовник – Львівська міська рада – надасть доступ до ділянки.

Наразі площа між вул. Староєврейською та вул. Братів Рогатинців, де і мають провести дослідження, зайнята літніми майданчиками.

Довідково. Велика міська синагога була збудована 1801 року у бароково-класицистичному стилі на місці розібраної попередньої синагоги. 1943 року її підірвали німецькі нацисти. В радянський час руїни розібрали. У 1976 році на місці синагоги провели розкопки, після чого впорядкували площу, протрасувавши фундаменти синагоги 1801 року.

Під час цьогорічних робіт, окрім збережених фундаментів Великої міської синагоги, археологи також сподіваються дослідити рештки давнішої – готичної синагоги, яка була на цьому місці раніше. Її фрагменти виявили під час досліджень, які провели на частині ділянки у 2012 році.

«Сім років тому нам вдалось лише частково розкрити рештки готичної синагоги і зараз ми би хотіли продовжити ці дослідження. Тоді ми виявили кам’яні елементи – сходи, кам’яне мощення та обрамлення, які збереглись у дуже доброму стані», – пояснив археолог «Рятівної археологічної служби» Остап Лазурко.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.