АНОНС: У Києві обговорять стан культурної спадщини України в окупованому Криму

29 травня у Києві в інформаційній агенції Укрінформ відбудеться круглий стіл «Пам'ятки Криму – сучасний стан культурної спадщини України». Представники влади й експерти планують обговорити гострі проблеми захисту культурної спадщини окупованого півдня країни та пошуків механізмів її захисту.

АР Крим і Севастополь є одними із найбільш багатих регіонів України за кількістю та різноманіттям об’єктів культурної спадщини. Агресія Росії проти України призвела до цілої низки глобальних і локальних негативних наслідків, в тому числі й у сфері збереження артефактів різних культур і цивілізацій на тимчасово окупованій території Криму.
Протягом останніх 5 років російська сторона здійснила безпрецедентні за масштабністю незаконні археологічні розкопки на Кримському півострові, зруйнувала під час будівельних робіт цілу низку цінних археологічних пам’яток, нанесла непоправних втрат низці пам’яток історії і культури, серед яких Херсонес Таврійській і Хан-Сарай, багаторазово протиправно переміщала об’єкти Музейного фонду України з Криму в Росію.
У роботі круглого столу візьмуть участь, зокрема, виконувач обов'язків міністра культури України (1994-1995 рр.), почесний президент Українського національного комітету ІКОМОС Микола Яковина, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованої території України Юсуф Куркчі, редактор журналу «Пам’ятки України: національна спадщина», народний депутат України І-ІІІ скликань Дмитро Чобіт, директор Національного музею мистецтв Богдана та Варвари Ханенків Катерина Чуєва, головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун, член правління Національної спілки краєзнавців України, головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, еск-директор Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова, член правління Спілки археологів України, кандидат юридичних наук Олександр Малишев, керівник Інкерманської експедиції Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко.
Модеруватиме захід координатор Таврійської гуманітарної платформи, кандидат історичних наук Андрій Іванець.
29 травня, середа, 11.00
Місце: інформаційна агенція Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8).
Організатори: ГО «Кримський центр ділового і культурного співробітництва «Український дім» за підтримки Українського культурного фонду.

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.