АНОНС: Пре-презентація книги «Вигнані на степи» в Києві

29 травня в Києві відбудеться пре-презентація книги «Вигнані на степи», що вийде друком у видавництві Люта Справа в межах проекту «Вигнані на степи. Повернення історичної пам'яті про українців Закерзоння».

Метою книги є популяризація в українському суспільстві знань про історію і культуру жителів етнічних українських земель на території Польщі – Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини та Західної Бойківщини в 75-ту річницю початку їх депортації з рідних земель. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

 

Угода між УРСР та Польщею про так званий «обмін населенням» була підписана у Любліні 9 вересня 1944 р. Книга відкриває досить нерозкриту сторінку історії – депортацію 488 тис. українців із Польщі, 100 тис. із яких потрапили в степові області українського Півдня і перебували там кілька років, змігши згодом перебратися в західні регіони.

Книга базована на українських та польських джерелах, дослідженнях, усних свідченнях та переселенській літературі і фольклорі. Видання книги лягає у канву заходів, оголошених для вшанування цієї дати на державному рівні, сприятиме налагоджуванню зв’язків зі світовим українством, передусім із українцями Польщі.

У заході візьмуть участь:
Роман Кабачій, історик, автор книги «Вигнані на степи»;
• Юрій Шаповал, д.і.н., проф., Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України;
• Андрій Гончарук, видавництво «Люта Справа».

29 травня, середа, 18.00

Місце: Київський центр Українського католицького університету (вул. Івана Мазепи, 10а).

Організатор: Київський центр УКУ, видавництво «Люта Справа», Український культурний фонд.

Вхід вільний.

Контактна особа – Роман Кабачій, тел. +38 063 574 70 85, r.kabachiy@gmail.com

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.