Спецпроект

Петиція до парламенту ФРН про визнання Голодомору набрала потрібні голоси

Онлайн-петиція до німецького парламенту про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу набрала необхідні 50 тисяч голосів. Тепер її розгляне Бундестаг.

Термін підписання петиції спливає сьогодні й наразі її вже підтримали понад 56 тисяч людей, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі. При цьому обмежень щодо того, чи можуть підписувати петицію громадяни інших країн немає.

Згідно з інформацією на сайті Бундестагу, якщо за чотири тижні з моменту реєстрації петиція набирає мінімально необхідну кількість підписів, то вона проходить через процедуру парламентської перевірки.

У рамках такої перевірки двоє членів парламенту (один з них представник опозиції) проаналізують текст ініціативи та підготують звіт для парламентського комітету зі своїми рекомендаціями. Для формування цих рекомендацій депутати можуть звертатися до уряду, аби той оцінив петицію.

При цьому на розгляд питання в комітеті запрошують і авторів петиції. Після цього ініціативу розглядає парламент Німеччини.

Петицію зареєстрували у квітні, і на її підтримку висловився міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Петиція закликає німецький парламент надихнутися прикладом урядів 23 країн світу та визнати Голодомор геноцидом українського народу, який провів радянський режим на чолі з Йосипом Сталіним.

Автори петиції зазначають, що голод, який виник тоді на території Східної України, Кубані, Північного Кавказу та Поволжя не був викликаний неврожаєм чи природними причинами.

"Це злочин, штучно організований голод, який коштував життя десяткам мільйонів українців та призвів до голодної смерті нації фермерів", — зазначають автори.

За їхніми словами, незалежні оцінки кількості жертв говорять про сім—десять мільйонів загиблих українців.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.