У центрі Чернігова знайшли рештки житлового будинку початку XIII сторіччя

Під час розкопок на Красній площі, що в центрі Чернігова, де зараз триває масштабна реконструкція, археологи знайшли рештки житлового будинку початку XIII сторіччя та 67 предметів старовини.

Про це в ефірі телеканалу UA: Чернігів повідомив науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України Віталій Рижий, передає видання «День».

 
Фото: chernigiv-rada.gov.ua

"Будівля була повністю спалена. Можливо, під час монголо-татарського нашестя, можливо, внаслідок природних чи побутових катаклізмів", - розповів дослідник.

За його словами, сучасна центральна площа міста колись була забудована і носила назву Передгороддя. Будинок, який знайшли археологи, мав розміри 4х5 метрів і складався з двох приміщень – холодних сіней та опалюваної піччю кімнати. Піч не збереглася, бо завалилася під час пожежі. Вціліли лише стовпові конструкції, які підтримували будівлю.

Над цим об’єктом археологи почали працювати тиждень тому. Відтоді знайшли там 67 предметів: фрагменти ножів та жіночих прикрас, поясну накладку, скляні браслети, шпильку, ґудзик, натільний хрестик.

Коли закінчать роботи, знахідки почистять, зареєструють та передадуть до Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Археологічні розкопки на Красній площі тривають.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.