У центрі Чернігова знайшли рештки житлового будинку початку XIII сторіччя

Під час розкопок на Красній площі, що в центрі Чернігова, де зараз триває масштабна реконструкція, археологи знайшли рештки житлового будинку початку XIII сторіччя та 67 предметів старовини.

Про це в ефірі телеканалу UA: Чернігів повідомив науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України Віталій Рижий, передає видання «День».

 
Фото: chernigiv-rada.gov.ua

"Будівля була повністю спалена. Можливо, під час монголо-татарського нашестя, можливо, внаслідок природних чи побутових катаклізмів", - розповів дослідник.

За його словами, сучасна центральна площа міста колись була забудована і носила назву Передгороддя. Будинок, який знайшли археологи, мав розміри 4х5 метрів і складався з двох приміщень – холодних сіней та опалюваної піччю кімнати. Піч не збереглася, бо завалилася під час пожежі. Вціліли лише стовпові конструкції, які підтримували будівлю.

Над цим об’єктом археологи почали працювати тиждень тому. Відтоді знайшли там 67 предметів: фрагменти ножів та жіночих прикрас, поясну накладку, скляні браслети, шпильку, ґудзик, натільний хрестик.

Коли закінчать роботи, знахідки почистять, зареєструють та передадуть до Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Археологічні розкопки на Красній площі тривають.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.