Україна просить ООН визнати депортацію кримських татар геноцидом

Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко направив генеральному секретарю Антоніу Гутеррешу і державам-членам звернення Меджлісу кримськотатарського народу із закликом визнати депортацію 1944 року геноцидом.

Про це повідомляє прес-служба постійного представництва України в ООН, передає The Бабель.

 

«Звертаємося до парламентів країн-членів ООН на прикладі сейму Латвійської республіки, визнати депортацію кримськотатарського народу у 1944 році актом геноциду кримськотатарського народу.

Закликаємо міжнародні організації, насамперед ООН, Євросоюз, Раду Європи, ОБСЄ, а також усіх світових лідерів і визнаних громадських діячів докласти зусиль для примушення Росії до дотримання норм міжнародного права і звільнення окупованих територій України, в тому числі Криму», — йдеться в повідомленні.

У тексті документа також уточнюється, що необхідно створити міжнародний трибунал для судового переслідування і притягнення до відповідальності винуватців військової агресії проти України та окупації Криму.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.