У новому бідоні ОУН окрім документів знайшли й аптечку. ФОТО

27 квітня 2019 року Національний музей "Тюрма на Лонцького" отримав архів підпілля ОУН, знайдений у околицях сіл Ланівка і Бійнич Стрийського району Львівської області. Окрім документів, у бідоні містилися також витратні медичні матеріали.

Архів випадково знайшли місцеві мешканці в четвер, 25 квітня і за сприяння журналістів інтернет-видання "Галінфо" передали до Музею на реставрацію, повідомили "Історичній правді" в "Тюрмі на Лонцького".

 Бідон, у якому містився повстанський архів. Усі фото: "Тюрма на Лонцького"

За попередніми висновками, архів, імовірно, належав Меденицькому районному проводу ОУН. З 1945 року він входив до складу Стрийського надрайонного проводу, а згодом — до Дрогобицького надрайонного проводу. Не виключено, що архів постав унаслідок діяльності Стрийського надрайонного осередку пропаганди. Документи архіву датуються орієнтовно 1947 — 1950 рр.

 Документи сильно пошкоджені і їх реставрація займе тривалий час

Серед масиву документів архіву виявлено пропагандистські документи, вишкільні матеріали, звіти різного характеру за 1946—1947 рр., організаційні звіти, книги. Є, наприклад, видання поезій Лесі Українки 1947 року.

Видання творів Лесі Українки, вилучене з архіву
 Звіти районного проводу ОУН

Крім документів, у бідоні містилися також витратні медичні матеріали — бинти та лікувальні препарати норсульфазол та ресульфазан. Як пояснили працівникам Музею фахівці, норсульфазол застосовується для лікування запалень. Точне призначення ресульфазану невідоме — за одною з версій, це міг бути антидот проти отруйних препаратів, які застосовували радянські спецслужби для захоплення повстанців у полон.

 Лікарські засоби, що містилися в бідоні. Це перший випадок, коли разом з документами знайшли ліки 

Це перший випадок знахідки ліків та, імовірно, засобів реанімування повстанців.

Документи в тяжкому стані. Підготовка до реставрації та власне реставрація документів потребуватиме тривалого часу. Після реставрації документи будуть зберігатися в архівних фондах Центру досліджень визвольного руху.

Як повідомлялося, попереднього разу повстанський архів, який передали до "Тюрми на Лонцького" знайшли  в Турківському районі Львівщини. 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.