У новому бідоні ОУН окрім документів знайшли й аптечку. ФОТО

27 квітня 2019 року Національний музей "Тюрма на Лонцького" отримав архів підпілля ОУН, знайдений у околицях сіл Ланівка і Бійнич Стрийського району Львівської області. Окрім документів, у бідоні містилися також витратні медичні матеріали.

Архів випадково знайшли місцеві мешканці в четвер, 25 квітня і за сприяння журналістів інтернет-видання "Галінфо" передали до Музею на реставрацію, повідомили "Історичній правді" в "Тюрмі на Лонцького".

 Бідон, у якому містився повстанський архів. Усі фото: "Тюрма на Лонцького"

За попередніми висновками, архів, імовірно, належав Меденицькому районному проводу ОУН. З 1945 року він входив до складу Стрийського надрайонного проводу, а згодом — до Дрогобицького надрайонного проводу. Не виключено, що архів постав унаслідок діяльності Стрийського надрайонного осередку пропаганди. Документи архіву датуються орієнтовно 1947 — 1950 рр.

 Документи сильно пошкоджені і їх реставрація займе тривалий час

Серед масиву документів архіву виявлено пропагандистські документи, вишкільні матеріали, звіти різного характеру за 1946—1947 рр., організаційні звіти, книги. Є, наприклад, видання поезій Лесі Українки 1947 року.

Видання творів Лесі Українки, вилучене з архіву
 Звіти районного проводу ОУН

Крім документів, у бідоні містилися також витратні медичні матеріали — бинти та лікувальні препарати норсульфазол та ресульфазан. Як пояснили працівникам Музею фахівці, норсульфазол застосовується для лікування запалень. Точне призначення ресульфазану невідоме — за одною з версій, це міг бути антидот проти отруйних препаратів, які застосовували радянські спецслужби для захоплення повстанців у полон.

 Лікарські засоби, що містилися в бідоні. Це перший випадок, коли разом з документами знайшли ліки 

Це перший випадок знахідки ліків та, імовірно, засобів реанімування повстанців.

Документи в тяжкому стані. Підготовка до реставрації та власне реставрація документів потребуватиме тривалого часу. Після реставрації документи будуть зберігатися в архівних фондах Центру досліджень визвольного руху.

Як повідомлялося, попереднього разу повстанський архів, який передали до "Тюрми на Лонцького" знайшли  в Турківському районі Львівщини. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.