На Алеї Героїв Небесної Сотні проводиться слідчий експеримент

На Алеї Героїв Небесної Сотні в центрі Києва працюють балісти. Триває слідчий експеримент у справі загибелі майданівця Олександра Плеханова.

Про це повідомляє Музей Революції Гідності у «Фейсбуці».

«На тижні, після музейного брифінгу на алеї, зав'язалася розмова з противниками спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні й іншими громадськими активістами. Конструктивним наслідком спілкування стала домовленість щодо окремого епізоду слідчих дій», — ідеться в повідомленні.

Балісти вивчають, як був убитий учасник Революції Гідності Олександр Плеханов
Балісти вивчають, як був убитий учасник Революції Гідності Олександр Плеханов
Національний музей Революції Гідності

Певний час не вдавалося провести слідчий експеримент щодо загибелі учасника протестів Олександра Плеханова. За словами його матері Інни, це відбувалося через неузгодженість експертів і слідчих Генеральної прокуратури.

Заступник генерального директора з будівництва Національного музею Революції Гідності Оксана Моргун розпорядилася забезпечити умови для цього експерименту і зняти відповідну секцію паркану.

У Музеї наголошубть: «Ще з минулого року генпідрядник із будівництва напоготові, проте будівництво не розпочате саме тому, що музей сумлінно й без винятків усі рази забезпечує від себе можливість кожного нового етапу слідчих дій».

Зараз на місці працюють експерти.

Нагадуємо, 13 травня мали початися підготовчі роботи з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні, проте того ж дня Музей Революції Гідності отримав листа від Генпрокуратури призупинити роботи через потребу в додаткових слідчих експериментах. Музей заявив про призупинення робіт і готовність сприяти всім слідчим діям.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.