У палаці Нерона знайшли таємну кімнату. ФОТО

Таємну кімнату – велике підземне приміщення, одзоблене розписом із зображенням справжніх і міфічних істот – знайшли археологи під час реставрації палацу римського імератора Нерона (37-68 н. е.).

Приміщення досі залишалося невідомим для науковців, хоча палац було побудовано майже 2000 років тому, повідомляє Science Alert.

Розписи зображують кентаврів (деякі з них тримають музичні інструменти), які танцюють з богом Паном, птахів та античних істот, як от гіпокампів, і воїна, озброєного луком, щитом і мечем, який бореться з леопардом. Усе це обрамлене елементами рослин і химерними фігурами.

 
Parco archeologico del Colosseo

Кімнату назвали на честь Сфінкса, чиє зображення розташовується над, імовірно, сакральним каменем байтилом.

«Кімнату Сфінкса» виявили майже випадково під час реставрації палацу під назвою «Золотий будинок» (Domus Aurea). Його звели в 64 році н. е. після Великої пожежі Рима. Палац був розкішною будівлею на 400 кімнат, яка розкинулася на 300 акрів (121 гектар) на пагорбах Палатині, Есквіліні, Оппійському і Целію.

Для наступників Нерона показний палац був радше тягарем, оскільки за життя жорстокий імператор зажив недоброї слави і довів народ до повстання. Тож наступні правителі Римської держави доклали серйозних зусиль, щоб стерти сліди Domus Aurea. Одні частини палацу забудували – найвідомішою новобудовою став Колізей. Інші заповнювали брудом.

Сфінкс
Сфінкс
Parco archeologico del Colosseo

Розкопки та відновлення палацу були частиною чинного проекту археологічного парку Колізею (Parco archeologico del Colosseo). Раніше цього року вперше відкрили для відвідувачів секцію, що на пагорбі Палатин.

Археологи знайшли «кімнату Сфінкса», коли працювали в суміжній кімнаті секції палацу на Оппійському пагорбі. Вони якраз змонтували риштовання, ввімкнули освітлення для роботи, і промені освітили щілину в кутку кімнати, крізь яку «проглядалося все напівцилідричне склепіння кімнати, цілком розписаної фресками», як це офіційно повідомив археологічний парк Колізей.

Кентавр (зліва) і Пан (справа)
Кентавр (зліва) і Пан (справа)
Parco archeologico del Colosseo

Більша частина кімнати досі заповнена грязюкою, яка покриває стіни та частини розспису. Однак планів проводити розкопки в таємній кімнаті немає, оскільки вилучення бруду може дестабілізувати цілий комплекс споруди.

«У темряві впродовж майже двадцяти століть кімната Сфінкса… розповідає нам про атмосферу років правління Нерона», – сказала директор парку Альфонсіна Руссо.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.