АНОНС: Історики Західної та Східної Європи обговорять 450-ліття Люблінської унії в Києві

Триває зголошення на участь у міжнародній науковій конференції «"Рівні до рівних, вільні до вільних": Люблінська унія 1569 року в історії Центрально-Східної Європи», яка відбудеться 24 травня в Києві.

Конференцію приурочено до 450-ліття підписання Люблінської унії. 

У ній візьмуть участь історики з Білорусі (проф. Олександр Кравцевич), Великої Британії (проф. Роберт Фрост, проф. Карін Фрідріх), Литви (проф. Альфредас Бумблаускас, доктор наук Генуте Кіркене), Німеччини (проф. Матіас Нієндорф), Польщі (проф. Анджей Гіль, доктор габілітований Генрик Літвін, проф. Дорота Михалюк, доктор наук Домінік Шульц) та України (кандидат історичних наук Наталія Білоус, доктор історичних наук Дмитро Вирський, проф. Петро Кулаковський, проф. Наталія Старченко, проф. Василій Ульяновский).

Модераторами засідань виступлять проф. Наталя Яковенко, проф. Віктор Горобець та доктор габілітований Генрик Літвін.

Для учасників конференції буде забезпечено синхронний переклад.

Для участі в конференції слід надіслати дo 21 травня заявку на поштуnatalia.bankewycz@instytutpolski.org

У заявці необхідно вказати: ім’я та прізвище, посаду/установу, e-mail, номер телефону. Участь у конференції буде можливою виключно за умови попередньої реєстрації. Кількість місць обмежена.

Програму конференції можна завантажити тут. 

24 травня, п'ятниця, початок реєстрації учасників о 8.30

Місце: Дипломатична академія імені Геннадія Удовенка при МЗС України (вул. Велика Житомирська, 2).

Організатори: Польський інститут у Києві, Посольство Литовської Республіки в Україні, Інститут історії України Національної академії наук України, Дипломатична академія імені Геннадія Удовенка при МЗС України, Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин, Представництво Польської академії наук у Києві.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.