АНОНС: 75 роковини Сюргюн - геноциду кримськотатарського народу

18 травня в Києві проведуть низку меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу - 75-х роковин депортації.

О 14.00 на базі Національного комплексу "Експоцентр України" (ВДНГ) відбудеться відкриття мистецького проекту "Вкрадений Крим. Історія депортації".

Ідея проекту: масштабувати знання про геноцид кримців, перетворивши їх у ескізи та форми мистецтва.

Мета проекту: показати емоції та суть трагічних подій, які повторюються зі століття у століття; нагадати, що непокаране і не засуджене зло зростає та нападає знову.

Серія арт-інсталяцій експонуватиметься щодня з 11.00 до 22.00 до 27 травня.

О 15.00 відкриється вечір-реквієм за участі державних посадових осіб, дипломатів, політиків.

Вхід на обидва заходи здійснюватиметься за списками. Для участі в офіційних заходах необхідно заповнити форму для реєстрацї та включення в список.

Прохання прибути на місце проведення заходів (проспект А. Глушкова, 1, Перший павільйон) заздалегідь та мати при собі паспорт або інший документ, що посвідчує особу.  Із 17.00 - вхід вільний.

 

О 16.30 з площі перед головним входом до НК "Експоцентр України" (ВДНГ) до майдану Незалежності стартує автопробіг Автомобільний марш.

О 18.00 на майдані Незалежності відбуватиметься жалобний мітинг пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

О 22.00 на базі Національного комплексу "Експоцентр України" демонструватиметься тематична відеопроекція 3D-mapping.

Акредитація ЗМІ проводиться до 18.00 17 травня за електронною адресою: accreditation@mip.gov.ua та за телефоном (044) 200 41 23.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.