АНОНС: 75 роковини Сюргюн - геноциду кримськотатарського народу

18 травня в Києві проведуть низку меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу - 75-х роковин депортації.

О 14.00 на базі Національного комплексу "Експоцентр України" (ВДНГ) відбудеться відкриття мистецького проекту "Вкрадений Крим. Історія депортації".

Ідея проекту: масштабувати знання про геноцид кримців, перетворивши їх у ескізи та форми мистецтва.

Мета проекту: показати емоції та суть трагічних подій, які повторюються зі століття у століття; нагадати, що непокаране і не засуджене зло зростає та нападає знову.

Серія арт-інсталяцій експонуватиметься щодня з 11.00 до 22.00 до 27 травня.

О 15.00 відкриється вечір-реквієм за участі державних посадових осіб, дипломатів, політиків.

Вхід на обидва заходи здійснюватиметься за списками. Для участі в офіційних заходах необхідно заповнити форму для реєстрацї та включення в список.

Прохання прибути на місце проведення заходів (проспект А. Глушкова, 1, Перший павільйон) заздалегідь та мати при собі паспорт або інший документ, що посвідчує особу.  Із 17.00 - вхід вільний.

 

О 16.30 з площі перед головним входом до НК "Експоцентр України" (ВДНГ) до майдану Незалежності стартує автопробіг Автомобільний марш.

О 18.00 на майдані Незалежності відбуватиметься жалобний мітинг пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

О 22.00 на базі Національного комплексу "Експоцентр України" демонструватиметься тематична відеопроекція 3D-mapping.

Акредитація ЗМІ проводиться до 18.00 17 травня за електронною адресою: accreditation@mip.gov.ua та за телефоном (044) 200 41 23.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.