АНОНС: 75 роковини Сюргюн - геноциду кримськотатарського народу

18 травня в Києві проведуть низку меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу - 75-х роковин депортації.

О 14.00 на базі Національного комплексу "Експоцентр України" (ВДНГ) відбудеться відкриття мистецького проекту "Вкрадений Крим. Історія депортації".

Ідея проекту: масштабувати знання про геноцид кримців, перетворивши їх у ескізи та форми мистецтва.

Мета проекту: показати емоції та суть трагічних подій, які повторюються зі століття у століття; нагадати, що непокаране і не засуджене зло зростає та нападає знову.

Серія арт-інсталяцій експонуватиметься щодня з 11.00 до 22.00 до 27 травня.

О 15.00 відкриється вечір-реквієм за участі державних посадових осіб, дипломатів, політиків.

Вхід на обидва заходи здійснюватиметься за списками. Для участі в офіційних заходах необхідно заповнити форму для реєстрацї та включення в список.

Прохання прибути на місце проведення заходів (проспект А. Глушкова, 1, Перший павільйон) заздалегідь та мати при собі паспорт або інший документ, що посвідчує особу.  Із 17.00 - вхід вільний.

 

О 16.30 з площі перед головним входом до НК "Експоцентр України" (ВДНГ) до майдану Незалежності стартує автопробіг Автомобільний марш.

О 18.00 на майдані Незалежності відбуватиметься жалобний мітинг пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

О 22.00 на базі Національного комплексу "Експоцентр України" демонструватиметься тематична відеопроекція 3D-mapping.

Акредитація ЗМІ проводиться до 18.00 17 травня за електронною адресою: accreditation@mip.gov.ua та за телефоном (044) 200 41 23.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.