Комікс "Воля-2". Скоропадський, Грушевський, Сікорський та інші проти червоної армії мерців

Творці українського графічного роману «Воля» представили другий том коміксу. До новинки також створили буктрейлер.

У другому томі фантастичного коміксу дія відбувається 1919 року в альтернативному всесвіті, повідомляє "Освіторія"

Серед героїв — видатні діячі доби Української революції — гетьман Павло Скоропадський, президент Академії наук Володимир Вернадський, історик та Голова Центральної Ради Михайло Грушевський (у трейлері його названо "президентом"), авіаконструктор Ігор Сікорський та інші. 

За сюжетом, керована Кремлем армія мертвих наступає на Кубань, яка входить до Української Держави. Ключ до некротехнологій більшовиків — в Османській Імперії. Гетьман Павло Скоропадський доручає терміново зібрати команду для таємної місії.

 

Тим часом Лев Троцький та Володимир Ленін мають справу з повстанням у Кронштадті, а анархіст Нестор Махно дізнається про таємний проект гетьманату «Голіаф», який базується у Львові.

Серія графічних романів «Воля» — це поєднання альтернативної історії, фантастики, бойовика та жахів. 

 

Перший том вийшов два роки тому. Відтоді команда проекту створила цілий всесвіт «Волі», активно співпрацює з історичними реконструкторами, регулярно проводить конкурси, лекції та освітні проекти, популяризує вивчення історії серед дітей та дорослих читачів. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.