У Криму розстрощили грантіні плити пам’ятника із іменами загиблих кримських татар. ФОТО

У селищі Орлівка одного з районів Севастополя (окупований Крим) у ніч на 9 травня вандали розбили пам'ятник з іменами місцевих жителів, кримських татар, які загинули під час Другої світової війни.

Про це повідомляє телеканал Прямий із посиланням на Crimean Tatars у Facebook.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

Так, 6 травня у Мамашаї (Орлівка) було оновлено пам'ятник героям війни, який стояв тут з 60-х років.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

На оновлених плитах пам'ятника тепер імена 64 загиблих на війні жителів Мамашая, серед яких 57 – кримські татари.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

"У ніч на 9 травня вандали розбили гранітні плити. Це виявили вранці Дня перемоги, коли по всій країні вже вшановували ветеранів, віддавали данину пам'яті загиблим на війні, щосили звучали переможні марші і йшли маршем безсмертні полки", - йдеться у повідомленні.

Читайте також:

У центрі Харкова розтрощили знак на честь проголошення суверенітету України. ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.