Повітряна археологія: розсекречені аерофотознімки "холодної війни" як джерело для досліджень

Завдяки розсекреченим аерофотознімкам ЦРУ США часів «холодної війни» археологи винайшли спосіб дослідження знищених артефактів культури болотних арабів.

Про це повідомляє Science.

Тисячі аерознімків високої роздільної здатності, зроблених розвідувальними літаками США над протягом 1950-х—1960-х років, американський уряд розсекретив у 1997 році.

Знімок з літака-розвідника 1960 року дозволяє точково визначати навіть окремі хатинки з очерету в месопотамських болотах на території сучасного Іраку.

Джерело: журнал ADVANCES IN ARCHAEOLOGICAL PRACTICE  

На знімках зафіксовані об’єкти, які в нас час або знищені, або недоступні для археологів. Наприклад, система каналів столиці Новоасирійського царства Німруд, яку забудували дорогами й житловими кварталами, або археологічні місця в Іраку (Мосул, Ракка) та Сирії (Алеппо, Пальміра), що були під контролем Ісламської держави.

Довгий час аерофотознімки не використовувалися археологами, тому що не були оцифровані та не містили ключової інформації про місце й час того чи того знімка.

 Це фото 1960 року показує доісторичні мисливські пастки, обнесені мурами, в йорданській пустелі.

Джерело: журнал ADVANCES IN ARCHAEOLOGICAL PRACTICE

Аби полегшити роботу археологів із масивом розвідувальних аерофотознімків, науковці Емілі Хаммер (Університет Пеннсильванії) та Джейсон Юр (Гарвардський університет) створили путівник. Він містить інформацію про локації, які трапляються на знімках, та спосіб доступу до відповідних плівок.

Хаммер і Юр скрупульозно відновили маршрути польотів літаків-розвідників на підставі самих географічних даних і власних знань про регіон. Свою методику як зразок для інших археологів вони описали у статті в журналі Advances in Archaeological Practic.

Аерофотознімок м. Алеппо в Сирії, зроблений літаком Ю-2 в 1959 році. 

Джерело: журнал ADVANCES IN ARCHAEOLOGICAL PRACTICE

Наразі команда встигла оцифрувати тільки кілька дюжин фотографій без невідомих науці археологічних стоянок. Проте вони описали три раніше відомі стоянки, ідентифіковані на аерофотознімках, як доказ їхнього методу.

На додачу до болотних поселень в Іраку, вчені показали фотографії каналів Німруда та зображення масивних доісторичних мисливських пасток, обнесених стіною, у східній Йорданії ("пустельні змії").

Як повідомлялося, археологи університету Liberty в США при аналізі древніх документів епохи Вавилонського царства виявили найдавніший прощальний лист.

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.