Латвія планує штрафувати за носіння радянських і нацистських одностроїв

У четвер, 4 квітня, Сейм Латвії схвалив у другому читанні поправки до законодавства, які передбачають штрафи за носіння форми тоталітарних режимів на громадських заходах.

Про це повідомляє "Еспресо" з посиланням на Delfi.

Законодавці пропонують заборонити носіння одностроїв армій тоталітарних режимів під час всіх громадських заходів. Ідеться як про форму Червоної армії і НКВД, так і про форму нацистської Німеччини. На порушників чекає штраф: до 700 євро для фізичних осіб і до 7100 євро для юридичних.

Крім того, заборона стосується також публічної демонстрації нацистської свастики, символіки СС, серпа і молота, а також прапорів, гербів і гімнів Третього Райху та СРСР.

Автор поправок Едвінс Шноре стверджує, що "люди, одягнені у формений одяг Червоної армії і НКВД, вчинили злочини проти громадян Латвії, в тому числі геноцид, депортації і вбивства".

"Людям потрібно зрозуміти, що носити нацистську чи радянську форму і символіку на публічних заходах в нашій країні є неприпустимим", - заявив раніше на засіданні Комісії з прав людини і суспільних справ представник KPV LV Артус Кайміньш.

Нагадаємо, ЄСПЛ визнав радянські репресії проти антикомуністичного руху в Литві геноцидом.

Вільнюський окружний суд заочно засудив 67 колишніх радянських посадових осіб за воєнні злочини і злочини проти людяності під час захоплення Вільнюської телевежі в січні 1991 року. 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.