Латвія планує штрафувати за носіння радянських і нацистських одностроїв

У четвер, 4 квітня, Сейм Латвії схвалив у другому читанні поправки до законодавства, які передбачають штрафи за носіння форми тоталітарних режимів на громадських заходах.

Про це повідомляє "Еспресо" з посиланням на Delfi.

Законодавці пропонують заборонити носіння одностроїв армій тоталітарних режимів під час всіх громадських заходів. Ідеться як про форму Червоної армії і НКВД, так і про форму нацистської Німеччини. На порушників чекає штраф: до 700 євро для фізичних осіб і до 7100 євро для юридичних.

Крім того, заборона стосується також публічної демонстрації нацистської свастики, символіки СС, серпа і молота, а також прапорів, гербів і гімнів Третього Райху та СРСР.

Автор поправок Едвінс Шноре стверджує, що "люди, одягнені у формений одяг Червоної армії і НКВД, вчинили злочини проти громадян Латвії, в тому числі геноцид, депортації і вбивства".

"Людям потрібно зрозуміти, що носити нацистську чи радянську форму і символіку на публічних заходах в нашій країні є неприпустимим", - заявив раніше на засіданні Комісії з прав людини і суспільних справ представник KPV LV Артус Кайміньш.

Нагадаємо, ЄСПЛ визнав радянські репресії проти антикомуністичного руху в Литві геноцидом.

Вільнюський окружний суд заочно засудив 67 колишніх радянських посадових осіб за воєнні злочини і злочини проти людяності під час захоплення Вільнюської телевежі в січні 1991 року. 

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.