У Білорусі знесли хрести пам'яті жертв репресій і затримали активістів. ФОТО. ВІДЕО

В урочищі Куропати знесли хрести, встановлені активістами на честь жертв сталінських репресій, і затримали захисників меморіалу.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на білоруське "Радіо Свобода".

 

Правоохоронці затримали 15 осіб, зокрема, опозиціонера Дмитра Дашкевича і Павла Северинця, активістив Ніну Багінську, Філіпа Шаврова, Дениса Урбановича.

Сам меморіал оточили, на територію нікого не пускають. Звідти, за даними активістів, вивезли усі 70 хрестів.

Влада не пояснює, хто ухвалив рішення знести пам’ятні знаки і куди їх вивезли.

Директор лісового господарства Олександр Міронович лише сказав, що у Куропатах проходять планові роботи з благоустрою, монтуються огорожі, "видаляються незаконно встановлені споруди".

При цьому особи "у цивільному" та правоохоронці заважали політику і активісту Павлу Северинцю вести відеотрансляцію і відганяють журналістів. Номери автівок, на яких вивозяться хрести, закриті ганчір’ям.

 

Координаторка ініціативи "За спасіння меморіала Куропати" Ганна Шапутько назвала події четвера "глобальним злочином".

За її словами, жодних громадських обговорень відносно знесення хрестів не проводилось, були суди і штрафи за їх встановлення, мав відбутись суд щодо подальших дій стосовно хрестів.

 

Довідково. Куропати – урочище біля Мінську, де у 1937-1941 роках співробітники НКВД розстрілювали репресованих мешканців Білоруської Республіки, за різними підрахунками, від 40 до 200 тисяч осіб.

На честь розстріляних активісти та опозиціонери встановили в урочищі хрести й інші меморіальні знаки.

Читайте також:

На Одещині сплюндровано меморіал українським воякам. ФОТО

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!