На Львівщині у парку розкопали королівський фонтан, якому більше 300 років

У Жовкві на Львівщині відновлять "італійський парк", який був при замку у XVII ст. за часів короля Яна ІІІ Собеського.

У ньому буде дві тераси, фонтан і зелені насадження у вигляді геральдики. Для дослідження залишків архітектурних елементів археологи провели розкопки, повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на Zaxid.net.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Під час робіт науковці знайшли фундамент фонтану, який заклали у 1688-му, уламки скульптур та підтвердили історичне планування парку, яке є у архівах Санкт-Петербургу.

З'ясували також, що тераси були засаджені самшитом. Між терасами знайшли залишки кам'яних сходів та рештки ескедри – напівкруглої ніші біля стіни. Звідти потрапляла вода із фонтану утворюючи водоспад.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Сам замок – фортечного типу. Палацової розкоші йому надали за часів Яна Собеського, коли замок став однією із резиденцій короля. Парк тягнувся аж до річки. За нею був фруктовий сад.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Археолог заповідника Тарас Іванишин зазначив, що розкопки проводили для того, аби переконатись, що проект був справді втілений у життя. Дослідження довели, що парк таки існував.

Директор заповідника Іван Смолинець розповів про підготовку документації по реставрації парку. Складається і кошторис.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Зараз фонтан законсервували, парк планують відновити найближчим часом. Однак позачергово у замку реставрують кухонний корпус та закінчують проект іншого парку, призамкового. Ним займаються у міськраді Жовкви. На роботи виділили півмільйона гривень. По завершенню, розглядатиметься проектна документація на парк Яна Собеського.

Читайте також:

На Тернопільщині відкриють унікальну Ратушу, яку оздоблював Пінзель

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.