На Львівщині у парку розкопали королівський фонтан, якому більше 300 років

У Жовкві на Львівщині відновлять "італійський парк", який був при замку у XVII ст. за часів короля Яна ІІІ Собеського.

У ньому буде дві тераси, фонтан і зелені насадження у вигляді геральдики. Для дослідження залишків архітектурних елементів археологи провели розкопки, повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на Zaxid.net.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Під час робіт науковці знайшли фундамент фонтану, який заклали у 1688-му, уламки скульптур та підтвердили історичне планування парку, яке є у архівах Санкт-Петербургу.

З'ясували також, що тераси були засаджені самшитом. Між терасами знайшли залишки кам'яних сходів та рештки ескедри – напівкруглої ніші біля стіни. Звідти потрапляла вода із фонтану утворюючи водоспад.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Сам замок – фортечного типу. Палацової розкоші йому надали за часів Яна Собеського, коли замок став однією із резиденцій короля. Парк тягнувся аж до річки. За нею був фруктовий сад.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Археолог заповідника Тарас Іванишин зазначив, що розкопки проводили для того, аби переконатись, що проект був справді втілений у життя. Дослідження довели, що парк таки існував.

Директор заповідника Іван Смолинець розповів про підготовку документації по реставрації парку. Складається і кошторис.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Зараз фонтан законсервували, парк планують відновити найближчим часом. Однак позачергово у замку реставрують кухонний корпус та закінчують проект іншого парку, призамкового. Ним займаються у міськраді Жовкви. На роботи виділили півмільйона гривень. По завершенню, розглядатиметься проектна документація на парк Яна Собеського.

Читайте також:

На Тернопільщині відкриють унікальну Ратушу, яку оздоблював Пінзель

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!