На Львівщині у парку розкопали королівський фонтан, якому більше 300 років

У Жовкві на Львівщині відновлять "італійський парк", який був при замку у XVII ст. за часів короля Яна ІІІ Собеського.

У ньому буде дві тераси, фонтан і зелені насадження у вигляді геральдики. Для дослідження залишків архітектурних елементів археологи провели розкопки, повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на Zaxid.net.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Під час робіт науковці знайшли фундамент фонтану, який заклали у 1688-му, уламки скульптур та підтвердили історичне планування парку, яке є у архівах Санкт-Петербургу.

З'ясували також, що тераси були засаджені самшитом. Між терасами знайшли залишки кам'яних сходів та рештки ескедри – напівкруглої ніші біля стіни. Звідти потрапляла вода із фонтану утворюючи водоспад.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Сам замок – фортечного типу. Палацової розкоші йому надали за часів Яна Собеського, коли замок став однією із резиденцій короля. Парк тягнувся аж до річки. За нею був фруктовий сад.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Археолог заповідника Тарас Іванишин зазначив, що розкопки проводили для того, аби переконатись, що проект був справді втілений у життя. Дослідження довели, що парк таки існував.

Директор заповідника Іван Смолинець розповів про підготовку документації по реставрації парку. Складається і кошторис.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Зараз фонтан законсервували, парк планують відновити найближчим часом. Однак позачергово у замку реставрують кухонний корпус та закінчують проект іншого парку, призамкового. Ним займаються у міськраді Жовкви. На роботи виділили півмільйона гривень. По завершенню, розглядатиметься проектна документація на парк Яна Собеського.

Читайте також:

На Тернопільщині відкриють унікальну Ратушу, яку оздоблював Пінзель

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.