Правила спілкування та заборони для ЗМІ. Інструкція для Вермахту щодо захоплення Норвегії. ДОКУМЕНТИ

Національна бібліотека у Єрусалимі (Ізраїль) оприлюднила секретні документи нацистів часів Другої світової війни, які здобули британські командос під час рейду «Клеймор» у 1941 році.

Як повідомляє The Бабель із посиланням на ізраїльське видання Haaretz, документи містять детальну інструкцію для солдатів Вермахту про те, як спілкуватися та реагувати на образи з боку населення Норвегії під час захоплення країни.

 Фото: Arkiv i Nordland / Flickr

Довідково. "Клеймор" - рейд британських командос 4 березня 1941 року в глиб Норвегії на Лофотенські острови, де був центр виробництва риб'ячого жиру та гліцерину, що використовувалися в німецькій військовій економіці (виробництво вибухівки).

Британці змогли затопити кілька кораблів з вантажем, знищити 18 тисяч тонн продукції, а також захопити в полон 228 німців. Під час рейду британці здобули шифрувальні коди нацистів і частину шифрувальної машини "Енігма".

Водночас згадана Інструкція була у вигляді приписів і пам'ятки для кожного солдата Верхмату, який брав участь у Дансько-норвезькій операції.

Довідково. Навчання на Везері або Везерські маневри — німецька операція по захопленню Данії та Норвегії в квітні-червні 1940 року.

У ній вказувалося, що солдатам необхідно зберігати спокій і не вступати у політичні та релігійні дискусії з норвежцями.

У той же час, при загрозі для військ або майна армії, необхідно відповідати "з усією суворістю, бути безжальним і використовувати найсуворіші заходи".

 Фото: The British Government / National Library of Israel

Інший документ пропонує ряд прикладів різних можливих "образ" з боку місцевого населення, а також прийнятну реакцію і дії німецьких солдат:

Якщо солдата ображають за національною ознакою — за те, що він німець, порушника необхідно заарештувати.

Якщо командиру або солдату говорять про поразку, він повинен доповісти у поліцію безпеки (Гестапо).

Якщо дівчина образила або обділила увагою, натякнувши, що не буде говорити з німцем, то її потрібно заарештувати або доповісти у Гестапо.

У разі коли ображається гідність Німеччини, необхідно доповідати виключно у Гестапо.

Якщо під час проповіді священик дозволяє собі антинімецькі або визвольні висловлювання, солдат Вермахту поводиться стримано і доповідає у Гестапо.

Практично у кожному приписі рекомендувалося звертатися до Гестапо. Зазвичай на тих, хто потрапляв у поліцію безпеки навіть за дрібні гріхи, чекала сумна доля.

 Фото: The British Government / National Library of Israel

Розпорядження для ЗМІ

У документах були вказані інструкції і для норвезьких ЗМІ, серед яких була повна заборона на прогнози погоди та наказ "публікувати тільки такі новини, які призначені для того, щоб просувати або, принаймні, не перешкоджати політиці німецького Рейху".

"Новини Німеччини та Італії повинні публікуватися щодня і, за можливості, на першій смузі; при публікації будь-якого виду звіту слід проявляти максимальну обережність, щоб у ньому не було нічого, що могло б якимось чином призвести до заворушень серед населення;

будь-які посилання на колишні політичні питання Норвегії (питання про короля, партійну систему, профспілки тощо) заборонені; при публікації німецьких новин і новин з країн, з якими Німеччина воює, перевагу слід віддавати німецьким новинам, і це поширюється і на типографіку (верстка, заголовки, розмір шрифту тощо)", — йдеться у буклеті.

Заборонялося публікувати щоденні зведення погоди. У цю категорію входили метеорологічні огляди за тривалі періоди часу, збиток від поганої погоди, температура і непрямі посилання на погоду у спортивних новинах.

У звітах з економічних питань, незалежно від того, чи є вони короткими оголошеннями або докладними оглядами, належало уникати найменшої негативної тенденції.

Крім того, щодо повідомлень про внутрішню політику у Норвегії — всі атаки на німецьку владу, у прямій або прихованій формі, мали бути припинені.

Розпорядження наказувало всіляко підтримувати оптимістичну та радісну атмосферу у Норвегії.

Читайте також:

В Інтернет виклали збірник документів про насильство над цивільним населенням в 1941-1944 роках

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.